Читати книгу - "Брама"

179
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 95
Перейти на сторінку:
100 кілограмів, але на Брамі це була не проблема: профіль, з якого ті ящики зроблено, міг надійно тримати їх на скобах. Потім Шикі власноруч наповнював таці розсадою, поки ми ходили по наступну партію скоб. Це було кумедне видовище: він носив таці з па`гонами плюща на мотузочках, немов продавчиня цигарок. Однією рукою він тримав тацю на належному рівні, а другою втикав пагони у багнюку, пробиваючи плівку.

Робота була легкою й корисною (на мою думку), до того ж, дозволяла згаяти час. Шикі не змушував нас гарувати; подумки він установив щоденну норму праці. Після того, як ми змонтували шістдесят скоб і заповнили їх, він дозволяв нам байдикувати за умови, що ми робимо це непомітно. Клара приходила, щоб теж згайнувати час, іноді — з тією дівчинкою, та й без неї відвідувачів вистачало. Коли час минав повільно і не було цікавих тем для розмов, ми просто могли тинятися годину чи дві. Я дослідив багато місць Брами, в яких досі не бував, і кожного дня відкладав своє рішення.

Ми всі розмовляли про польоти. Майже кожного дня ми чули гуркіт та тремтіння, коли посадковий модуль вилітав з доку, вивозячи корабель до місця на орбіті, де відбувався запуск головного двигуна гічі. Майже завжди ми відчували інший шок, коли якийсь корабель повертався. Одначе той шок був не такий яскравий і минав швидше. Уночі ми ходили на вечірки. Майже весь наш клас уже вирушив у рейси. Шері полетіла на п’ятимісному кораблі.

Я не зустрівся з нею й не запитав, чому вона змінила плани, та й не певен, що я цього хотів; на тому кораблі був переважно чоловічий екіпаж, лише Шері становила виняток. Там усі розмовляли німецькою, але, скоріше за все, Шері вирішила, що їй і без розмов буде добре. Вілла Форенд полетіла останньою. Клара і я прийшли на прощальну вечірку Вілли, а потім — до доків, де відбувався запуск її корабля наступного ранку. Я мав стати до роботи, але, гадаю, Шикі був не проти. На жаль, пан Сянь теж прийшов туди і було видно, що він упізнав мене.

— Дідько, — сказав я до Клари.

Вона гигикнула, взяла мене за руку й ми вшилися із зони запуску. Ми дійшли до підйомного троса і поїхали на наступний поверх. Ми вирішили посидіти на березі озера Верхнього.

— Робе, негіднику, — промовила Клара, — сумніваюся, що він звільнить тебе за один прогул, хіба що дасть прочуханки.

Я стенув плечима і жбурнув фільтрувальний кругляк у вигнуте озерне плесо, що розкинулося перед нами десь на двісті метрів угору і навколо каркаса Брами. Я почувався паскудно і міркував над тим, чи я ще не дійшов того моменту, коли гнітюча атмосфера нидіння у Брамі переможе страх перед жахливою смертю в космосі. Страх — загалом дивне почуття. Я не відчував його, бо знав, що єдиною причиною, чому я тут залишаюся, був страх. Я не боявся, а радше мислив розсудливо.


Оголошення


ПОКОЇВКА, КОК або компаньйон. Подушний податок + $10/день. Філліс. Тел.: 88-423.

ЇЖА ДЛЯ ГУРМАНІВ, ексклюзивні імпортні продукти із Землі. Скористайтеся нашим унікальним масовим гарантованим замовленням будь-яких позицій. Заощаджуйте ваші кошти, забудьте про великі витрати на доставку! Каталоги Sears, Bradlee, G.TJ.M. Тел.: 87-747.

НОВАЧОК з Австралії, M., симпатичний, шукаю француженку для дружнього спілкування. Тел.: 65-182.


— Гадаю, — кажу я навмання, — що таки вирушу в рейс. Хочеш полетіти зі мною?

Клара встала і обтрусилась. За кілька секунд вона відповіла:

— Можливо. А що ти надумав?

Насправді я нічого не надумав. Я просто спостерігав за тим, як моя свідомість умовляла мене зробити щось ризиковане. Та я відповів таким тоном, наче запланував це кілька днів тому:

— Гадаю, непогано було би спробувати повторний рейс.

— Нізащо! — Клара мала сердитий вигляд. — Якщо я полечу, то лише по реальні гроші.

Однак тут була й реальна небезпека, окрім того, повторні рейси також дуже часто виявлялися невдалими.

Повторний рейс — це коли ви берете корабель, на якому хтось уже літав і не лише повернувся живим, а й привіз щось цінне. Дехто з цих пілотів став досить заможним. Так, успішними були повторні рейси у Світ Пеггі, де можна знайти радіатори та хутро, і на Ету Каріна-7, де, напевне, чимало зберігається, головне дістатися. Біда в тому, що після того, як гічі покинули цю планету, там почалася льодовикова ера і тому постійно трапляються жахливі буревії. Один із п’яти посадкових модулів повернувся неушкоджений з усім екіпажем, а ще один не повернувся зовсім.

Загалом у Брамі не схвалюють повторних рейсів. У випадках, коли привезти знахідку неважко (як на Пеггі), Корпорація пропонує грошову винагороду замість виплати відсотків. І то, платять не стільки за товари, скільки за складання карт. Під час таких рейсів вам доведеться кружляти орбітою в пошуках геологічних аномалій, які можуть свідчити про підземні пожитки гічі. Можете взагалі не приземлятися. Платять порівняно непогано, але не надто багато. За умови оплати Корпорацією кожного окремого польоту треба зробити 20 таких рейсів, щоб грошей вистачило на все життя. Якщо схочете полетіти як проспектор, то доведеться ділитися своїм доходом з екіпажем першовідкривачів. До того ж, Корпорація теж візьме свою частку. У вас зостанеться лише дрібочка того, що ви могли б заробити, ставши першовідкривачем. Це

1 ... 30 31 32 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Брама"