Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Тут я з тобою згоден, - хлопець нарешті посміхнувся. - Мене звуть Денніс Купер, можна просто Ден.
- А я - Тед Рассел, - відрекомендувався Ерік.
Хлопці потисли один одному руки.
**********
Після першої лекції була невеличка перерва, і Ерік вирішив трішки прогулятися університетськими коридорами. Раптом він почув, що його хтось кличе.
Біля вікна стояв хлопець з вогненно-рудим волоссям та обличчям. густо всіяним веснянками. Таку яскраву зовнішність важко було не помітити. Ерік упізнав її власника - той був одним із представників "елітної" компанії їхньої групи. А поскільки він назвав ім'я та прізвище Теда, Ерік зробив висновок, що хлопці були знайомі ще раніше, до вступу в університет.
- Расселе, - рудий жартівливо ляснув його по плечу, - привіт, друзяко! Чого це ти своїх не впізнаєш, між "лизоблюдів" затесався?
- А мені все одно, де сидіти, - стараючись дотримуватися такого ж фамільярного тону, відповів Ерік. - Ти ж знаєш, я взагалі по життю ліберал - свобода, рівність, братство і все таке...
- Та знаю, - хлопець підморгнув і показав пальцем кудись за Ерікову спину. - То не твоя кралечка часом?
Повз них і справді пройшла Поллі ще з якоюсь дівчиною. Вона посміхнулася Еріку, але зупинятися не стала.
- Моя, а що? - спитав він.
- А в неї часом немає такої ж гарненької подружки? - вискалив зуби рудий. - Може познайомиш?
- Гарненькі всі зайняті...
Пролунав дзвінок з перерви, і Ерік уже збирався повернутися до аудиторії, як рудий смикнув його за рукав:
- О, мало не забув, Сенаторе, хочеш сьогодні піти на вечірку? Наші хлопці зі шкільного братства організували гулянку з приводу початку навчального року, має бути весело. Ти ж із нами?
- На жаль, сьогодні я зайнятий, - відповів Ерік.
"Тед, безперечно, не пропустив би цієї гулянки, - подумав він. - А я от краще в кіно сходжу. Зрештою, я тут пробуду не настільки довго, щоб витрачати час на те, що мені не подобається. Треба брати від життя тільки краще."
- Це на тебе не схоже, друзяко, - похитав головою рудий.
- Нічого, на вихідних я буду повністю в вашому розпорядженні. До речі, а чого ти мене назвав сенатором?
- Ну ти ж сам тільки що сказав, що до якоїсь партії вступив?
Рудий хлопець на ім'я Джо виявився Тедовим однокласником, і не відзначався особливим розумом. Еріку було дивно, як він взагалі умудрився потрапити на фізико-математичний факультет. Певно, якісь способи обійти показники ТОМу все ж існували...
На щастя, більше нікого із знайомих Теда в їхній групі не було, тож Еріка залишили у спокої.
Проте з легкої руки Джо до нього таки приліпилося прізвисько Сенатор.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сміттяр, Мар'яна Доля», після закриття браузера.