Читати книгу - "Темний шлях, Анні Кос"

Наступного ранку вершники, нарешті, помітили дим, що здіймається в нескінченне синє небо. Тепер рухалися повільно, пробираючись ярами. Двічі Кіт бачив вдалині дозорців, явно кочівників. До становища вдалося підкрастись тільки у вечірніх сутінках, залишивши коней у непримітній улоговині під пагорбом. Пригинаючись до самої землі, Кіт та Хала вибралися на вершину.

Кіт тихо свиснув, Хала вилаявся.

— Не схоже на одне плем'я, — тихо прокоментував лучник. — Взагалі, ні на що не схоже.