Читати книгу - "Пливе човен - води повен, Олег Говда"

— Значить, не проґавить... — Василь знову підхопив нас з керманичем під руки і потягнув далі. — Чули? От і добре...

— Добре... — пробурчав розбійник. — Дівчат топити... Що ж тут доброго, тіпун мені на язика? Як на мене, так і зовсім нічого. Задерти поділ на голову та відшмагати, щоб місяць на животі спала. Тай досить з неї. І сама на все життя запам'ятає, і решті сто раз закаже. А вбивати навіщо? Мало їх бусурмани в ясир беруть, що ще й козаки допомагати готові? Глядиш, так і переведеться на Вкраїні краса дівоча.