Читати книгу - "Подорожі філософа під кепом, Майк Гервасійович Йогансен"

За лишен път – зайвий раз, ще один раз.

Наред – поряд.

От бележим – одзначимо

Другари – товариші.

Стръмен – прикрий, важкий. Порівн. стрімкий.

Напредък – поступ.

Големи – великий, голінний. Згадай «Голем», роман Густава Мейрінка.

Нейното – її. По-російському, так би мовити, «ейный».

Трябва – треба.

Хлеб – хліб. У розмові болгари вимовляють не «хлеб», а «ляп».

Всеки опит – всяка спроба.

Първо – перше, перве. Саме тому ми не говоримо українською мовою «пірвий», чи «пірший», а говоримо «перший», «перший», що болгари мають тут «ъ».

Пълно – повне. Знову саме через те ми не говоримо «півне», хоч тут і закритий склад. Бо болгари мають «пильно», а не «полно».

Редове – ряди, лави.

Щурм – штурм. Читається по-болгарськи не шчурм, а штурм, як і в нас.

LI

БОРБАТА ЗА ХЛЕБ – БОРБА ЗА СОЦИАЛИЗМ

Ленин.

ЧЕРВЕНИТЕ ОБОЗИ НА 7 НОЕМВРИ ПОКАЗАХА, ЧЕ ХЛЕБ ИМА. ОТКРИТИТЕ КУЛАШКИ ЯМИ С 200-400 ПУДА ХЛЕБ КРАСНОРЕЧИВО ГОВОРЯТ, ЧЕ ХЛЕБОЗАГОТОВИТЕЛНИЯ ПЛАН Є НАПЪЛНО ИСПЪЛНИМ. НА ЩУРМ ЗА ХЛЕБ. ПРОТИВ КУЛАШКАТА АГЕНТУРА И ДВОЕЛИЧИЕТО В НАШИ РЕДОВЕ.

НИКАКВО ОТСЛАБВАНЕ

Нашия зов – непрекъснати червени обози да бъдат привета на трудящите се селяни в района – при настъпването на XIV година от Октомврийската Революция, от много селсовете бе чут.

От селата идат сообщення за ново раздвижване по пътя на пълното изпълнение на хлебозаготовителния н др. планове. Трудящето селянство доказа, че то е готово на всички жертви и способно да прояви огромни усилия и инициатива, за да сътрудничи с робітниците от града в великого дело – построяваннето – на социализма.

То прояви инициатива, не само в даването на контрактанията си, но и в излишките; то успешно се бори с кулака и откри ва скрития му хлеб – десятките ями, конто се откриха са свидетели за това. То показва спекулантите и продавците на хлеба, за да получат те следуемото им се по закона. И за лишен път ние се убеждаваме, че инициативата на масите е необьятен източник на творчески сили за които нема колебания, нема препятствия, нема предели по пътя на социалистическото строителство.

Но наред с тези отрадни – явлення ние можем да от бележим на некои места и известно отпускание – демобилязаци оно настроенне в някои другари, издаващи мисълта, че хлебозаготовката и др. кампании се свършават и че подир (після) 7 ноември ние се можем да си «отдъхнем» и да започнем спокойно да живеем, деноношната работа, да заменим с интимни срещи, весели компаний и др. вещи от «доброто старо време» за конто дребната буржуазия мечтае.

Никакво ослабване! В корена трябва да се пресече всяко демобилязационо настроенне. Пътя на социалистическо строительство е стръмен. Третята година (рік) от петилетката, ще бъдинов колосален напредък в това отношение и за нейното успешно изпълнение до срока хлебозаготовителния и др. планове.

XIV година на Октомврийската Революция трябва да ни (нам) даде увеличение на нашите усилия, усъвършенствуването на нашите методи. То означава безпощадна борба з всеки опит за демобилязация, безпощадна разправа с всякодвуличие в борбата за социализм, нови и повишени усилия в работата, първото условие от конто е пълното изпълнение на хлебозаготовителния и др. планове.

___

НА ЧЕРВЕНАТА ДЪСКА

Село Райновказа 100 процентно изпълнение на посевния план и за 100 процентно протравяне на посевния материал.

Богдановските колхози «12 октомври» и «Буденного» за превипьлнение на хлебозаготовителния план.

Юревския колхоз «Промин» за превишение хлебозаготовителния план на 100 процентно изплънения на посевния план.

Мариновския колхоз «Червен авангард» за 100 процентно изпълнение на хлебозаготовката.

Ановския колхоз «Благоев» за голомо превишение (140) на хлебозаготовителното му задание и за 100 проц. изпълнение на посевното му задание.

(З газети «Колективно Поле» за 16 падолиста 1930 року).

LII

Отже «здрав бъди» товаришу. На порядкові денному є ще інші питання. Про одне я ще маю сказати. Болгарин камінь по камневі возив з своєї ниви і складав загорожу навколо свого двору. Проїжджаючи повз кам’яну розколину в степу, він брав оберемок кураю і віз додому покласти перед ґанком, щоб гість міг витерти ноги. Коло входу в двір він спорудив стовпа зі столиком, щоб болгарка влітку винесла квіти жити на сонці.

І от навколо свого колгоспу колективний хазяїн уже складає й далі кам’яну загорожу, як складав навколо свого власного двору. Так само він збирає ретельно каміння з колективної ниви для того. Перед входом у колгосп «Комунар» є залізка й щоранку з’являється свіжий жмут – то колективний хазяїн любовно кладе курай, щоб колективний гість міг обтерти ноги.

Зараз зима й стовп із столом для квітів ще порожній. Якщо влітку болгарка винесе на двір колгоспу фікуси, аспарагуси й олеандри, якщо болгарин поставить ще цілий ряд стовпів у колгоспному дворі, то це значитиме, що колективна ідея не лише пішла в корінь і листя й плоди, а ще й розквітла радістю в серцях болгар.

Додаток [86]

Замкнутий у колі коней, копиць і колосся куркуль хотів би поділити владу між собою й богом. Видушивши з наймита сім потів і сім разів зґвалтувавши землю, він сидить на своїй купі золотого зерна і ладен радше жертвою спалити його богам, ніж віддати людям. Уночі він іде до сільського ворожбита й радиться з ним, де б сховати хліб так, щоб не знайшли його люди. Він закляв цей хліб, але одночасно начистив одріза й наготував ґнота для підпалу.

Було так, що в одному селі кілька душ із КНС знали, де куркуль сховав хліб, і все ж таки не можна було його взяти. Не можна було поставити під загрозу життя й хату вірних друзів радянської влади. А тим часом було добре відомо, в якім саме кутку куркульської клуні лежить над тисячу пудів хліба. Довго думав уповноважений. – Еврика! – сказав він нарешті і поїхав до міста.

З міста повернувся він із якоюсь довгою річчю, завинутою в дві газети. Сам-один із оцим апаратом з’явився він до куркулевої хати і розгорнув пакунок. З газет виблиснула довга нікельована труба – раніше це був циліндр автомобільної помпи, а може, й попсований телескоп. Приставивши трубу до правого ока, винахідець поволі пішов обходом по хаті, націляючи то в стіни, то в підлогу. Здивований і дещо збентежений дракон ходив за ним слідом,