Читати книгу - "Ціна збереження , Невидимі крила"

Розділ 31:

Він таки дотиснув. Повідомлення з вимогою поговорити, з проханням, із маніпулятивною мовчанкою — все це зламало її. Лея взяла телефон із тремтячими руками та набрала його.
— Ну? — пролунав його голос. — Я ж чекаю.
Вона ковтнула клубок у горлі, намагаючись зібратися. Її голос був рівний, майже спокійний.
Вона розповідала повільно, без подробиць, але достатньо, аби Кай зрозумів, що вона дійсно це зробила. У якийсь момент її голос почав тремтіти, але вона продовжувала — через силу, через сльози, що підступали до горла.
Хлопець мовчав. Не вставляв жодного слова. І це мовчання било ще сильніше, ніж будь-який крик.
Коли вона закінчила, він просто видихнув і сказав: — Я почув.
Все. Без подяки. Без розуміння. Без підтримки.
Лея поклала слухавку. І розплакалась. Ридала так, що в грудях кололо. Її трясло. Вона закривала рот долонею, щоб не закричати.
Їй було погано. Дуже погано. Настільки, що хотілося просто зникнути. 

Дівчина мовчала. Вона не могла більше плакати, не могла навіть злитися. Після тієї розмови вона сиділа, опустивши погляд у підлогу, ніби її просто не існувало. Але наступного дня довелося зібратися. Кай уже з самого ранку почав перевіряти її настрій, істерично реагував на кожну холодну відповідь, підозрював у байдужості.
Тому вона почала грати.
Притворятися, що все добре. Усміхатися, коли хотілося кричати. Вдавати, що вона сильна. Говорити йому, як скучила, як сумує, як думає тільки про нього.
Кай заспокоювався. Навіть жартував. Але тоді… він знову почав.
— А може, ти підеш до нього ще раз?..
— Якщо ти справді хочеш бути зі мною…
— Мені просто треба знати…
Лея мовчала. Потім погодилась. Вона пробувала хитрувати — зробила вигляд, ніби їй це навіть подобається. Сподівалась, що це зачепить Кая, викличе ревнощі, і він сам скаже: «Досить, не треба». Але цього не сталося.
І вона пішла ще раз.
Цього разу було не менш огидно. Але вже не так боляче. Не тому, що стало легше — просто вона втомилася. Виснажена морально, емоційно, фізично. Її очі вже не блищали від сліз — вони були порожні. Вона відключила емоції, бо інакше не витримала б.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍