Читати книгу - "Африка, сни"

class="p5">Нєзнайка(з прибалтійським акцентом): Послушай, Сінєглазка, я тєбя прашу!..

Сінєглазка: От’єбісь! Надоєл, дурак. Рєбята...

Нєзнайка(растєряно): Сінєглазочка, что я такого сказал?

Мальвіна(до Нєзнайки): Простітє, у вас такой пріятний акцент. Ви нє нємєц, случайно?

Нєзнайка: Нєт. Я с Прібалтікі.

Мальвіна: Ах, как інтєрєсно! Скажітє мінє свойо імя.

Нєзнайка: Нєзнаускас. Простіте мєня, я січас. (До Сінєглазки). Сінєглазочка, можна тєбя на мінутку? Пройдьом до уборной і назад.

Сінєглазка і Нєзнайка йдуть в просторную уборную, звідки в самом скором врємєні доносяться протівні женські п’яні матюки і звуки ляпасів.

Мальвіна: Боже мой, я етого нє винєсу… Какой мен, какой мужчіна!

Буратіно: Мальвіна, вони в сральню пішли, а ми давай в ванну пойдьом.

Гурвінек: Та куда ж ви пойдьотє? Там Красна Шапочка іщьо з утра сідіт.

Мальвіна: Отстаньтє от мєня, кобєлі про­тівні, я етого нє винєсу. Боже мой!

Мальвіна починає ридати. З уборної чути крики Сінєглазки.

Сінєглазка: Я їбала твої бабки, я їбала твою машину! Жлоб! Казьол!

Чути знову ляпаси і опять ридання. Женській плач звучить в унісон красіво і мощно. Його звуки будять Самодєлкіна – матроса торговельного флоту, і Карандаша  – художника-кічмена.

Самодєлкін(скида з себе Артемона): Ха-га! Дєвушкі ридають, матроси сміються! (До Карандаша.) Антоніо, пад’йом! Ілі в тєбя собаку кінуть?

Карандаш: Не трогай, вона заразна. І вобще, якого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за бляді? Шо за розклади? Я Буратінові сказав, шоб помив посуду, блядь, де чистота, де ікєбана? Щас всі у мене пойдуть нахуй!..

Самодєлкін: Ха-га! Ніхуя нє знаєтє про матросів, салабони! (Дико реве.) «...Напрасно старушка ждьот сина домой...» Антоніо, вставай, блядь, бо щас собаку кину в їбальнік!

Карандаш: Шо за Антоніо? Мєня Карандаш звуть!

Самодєлкін: Ну, щітай, шо ти довиябувався!..

Самодєлкін швиря собаку Артемона в рило Карандашу. Артемон і Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Нєзнайка. Він тихо плаче. Він сидить, охопивши голову двома руками, і плечі його трясуться. При цьому весьолість Самодєлкіна сягає ще вище.

Самодєлкін(дико реве): «...Єй скажуть, она заридає...»

Самодєлкін реве і танцює чєчьотку. З уборної раком вилазе відпизджена Сінєглазка.

Сінєглазка(стоячи раком): «...А волни бєгут от вінта за кормой...»

Карандаш: А зараз всі нахуй пойдуть.

Гурвінек: Дайте мені жида, дружбани! Дайте жида – от моя просьба!

Сінєглазка стоїть раком на півдорозі між уборкою і общою залою, вона блює і співає. З ванни чути веселі звуки, іздаваємиє Червоною Шапочкою. Хлопці гуляють. Не беруть участі в веселощах тіки плачущий Нєзнайка, Мальвіна і Пєтрушка, мовчазний карлік у кєпці. Мальвіна підходить до ридаючого Нєзнайки, і кладе йому руки на плечі, і пестить його.

Мальвіна: Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу! Уйдьом і будєм счастліви.

Нєзнайка, кайфуючи, шо його пожаліли, з усією силою б’є головою в стіну і ридає ще голосніше.

Мальвіна: Ну, ну, нє нада… Она вас нє стоіт. Нє нада, хароший мой! (Ігріво) А то, єслі ви нє пєрєстанєтє, то я тоже заплачу. Вєдь ви нє хотітє етого!

Відповіддю їй служать удари голови об стінку.

Сінєглазка(ікаючи): Вже всю штукатурку оббив, підарас...

Карандаш: Буратіно, я сказав - піди, ото, шо Сінєглазка наблювала, підмети, підбери штукатурку, це твої друззя, я їбу! Вобще, шо такоє?!

Самодєлкін: Не волнуйся, Сільвіо. Зроби краще з мене пірата.

Гурвінек(зніма зі стіни гіпсового пірата): Жид? Шо мовчиш?

Хрясь! Пірат-жид падає на підлогу, де розбивається. Карандаш стовпіє.

Гурвінек(до Карандаша): Шо, жалко жида? Може, ти тоже жид?

Карандаш(злякавшись): Нє, я украінєц.

Самодєлкін(танцює чєчьотку): Ги! Такий, як я китаєць...

Входить Красна Шапочка, одягнута в красну рєзінову шапочку і більше ні в шо. Вона красива, мокра і лінива.

Красна Шапочка: Я так устала, тут такой шум! Буратіно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлє­візор...

Буратіно кидається угождать красавіце.

Мальвіна(сама до себе): Курва! Вона устала! Целий дєнь в ваннє сідєть! Она устала, а я нє устала? Сука голая!..

Красна Шапочка: Я нє голая, а обнажонная.

Буратіно включа тєлєвізор. В тєлєвізорє Мнацаканов.

Мнацаканов: А щас прєдлагаю вам відєосюжет із Каліфорнії. Два пасажирських експреса столкнулісь мєжду собой. По прєдварітєльному подсчьоту чісло жертв прєвишаєт...

Раптово Мнацаканов помічає обнажонну Красну Шапочку, давиться і починає ікати.

Гурвінек(увєрєнно): Жид! Шо смотріш?

Мнацаканов: Я, собствєнно...

Красна Шапочка починає соблазнітєльно чухать собі живіт і хіхікає.

Сінєглазка(ігріво до Мнацаканова): Мужчіна, скоко вам лєт?

Нєзнайка(істєрічно): Я больше нє могу так жить, кругом якась хуйня, скрізь підараси! Мнє нічєво нє надо! Пальто? В пизду!.. (Скида шкіряне пальто.) Піджак? Нахуй піджак! (Скида піджак.) Бєріть, мєнє нє нада! (Дивиться на ноги.) Кальо­са? Нахуй. Бєріть, все бєріть! Їжте!

Нєзнайка зніма ботінки і починає знімать з рук гайки. Гайки не дуже знімаються з його пухлих пальців.

Нєзнайка: Гайки ці йобані, блядь, не знімаються!..

Плачущий Нєзнайка зав’язує з гайками, зато йому вдається знять часи «Ролєкс» і запиздячить ними в Сінєглазку. Потім Нєзнайка знімає штани і швиря їх в Мнацаканова. Нєзнайка стоїть в обтягующих білих трусах, з льогким жовтим німбом біля хуя, і страшно кричить.

Нєзнайка: Всьо! Всьо!

Нєзнайка вийма з піджака і штанів пачки грошей і починає швиряти в друзів. Одну пачку він швиря просто в обличчя Мнацаканову. Мнацаканов іздає невловимий рух і з клацанням зубів хижо ловить пачку в зуби. Очі Мнацаканова страшно блищать, з рота і носа виривається хиже гарчання.

Гурвінек: Ти диви, от жидяра! Ану віддай!

Мальвіна(злякано): Він щас нас усіх поїсть!

Баби злякано верещать і лізуть під стіл. Стоїть страшенний крик. Гурвінек підбира з полу красівий, важкий шуз Нєзнайки і пиздить ним у тєлєвізор. Роздається страшний вибух. Чорний дим повзе з розйобаної вєщі на дівчат і хлопців. Всі кричать. Собака Артемон виє. Спокійний тільки Гурвінек: він витира руки об штани і налива собі портвейн.

Гурвінек: У! Жидовська морда!

Всі сміються. Починає грати красіва таката. Самодєлкін б’є під неї чєчьотку. Буратіно гладить Мальвіну, Мальвіна гладить Нєзнайку, Нєзнайка однією рукою гладить Сінєглазку, а другою помагає їй блювать. Сінєглазка блює. Карандаш малює. Красна Шапочка чуха собі пизду. Пєтрушка знаходить під столом яєчко, яке чудом не розбилось, і заходиться його розрисовувать.

Буратіно(тупо): Ну, так шо? Завтра гуляєм?

Гурвінек: А как же! Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!

ЗАВІСА.

Цікаві досліди