Читати книгу - "Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер"

– Я й не намагаюсь, – тихо і спокійно відповідаю їй, при цьому теж дивлячись прямо в очі.

Підходжу до Емілії та кладу руки на талію, притискаю до себе, вдихаючи її аромат. Що б не було далі, але зараз я не можу її відпустити. Відчуваю, що не зможу. Відбувається те, що я пояснити ніяк не можу.

 

Емілія

Коли я відчула на собі його дихання, мимоволі згадала ніч, яку ми провели з ним разом. Те, що я давно ні з ким не зустрічалась дає про себе знати, будь-які дотики зводять мене з розуму. Говорячи, що він не мій тип, я не брехала, проте це не заважає відчувати те, що я зараз відчуваю... Цю неймовірно нестерпну пристрасть.

Хотіла б я просто відштовхнути його, і вліпити смачненького ляпаса, та якась невідома сила не дає мені цього зробити. Він підіймає голову і дивиться прямісінько в очі, так, ніби хоче заглянути в душу. Думаю він хоче того ж що і я, повторити все те, що було в Німеччині... І, як не дивно, він відразу після моїх думок вирішує діяти.

Він торкається рукою мого обличчя, і я з нетерпінням чекаю на поцілунок. 

Раптом він зупиняється.

– Якщо ти скажеш, щоб я зупинився, я зроблю це. Просто скажи, – шепоче, а його голос зводить мене з розуму. 

– Ти впевнений, що хочеш зупинитись? – дивлюсь йому прямо в очі. – Хіба не ти все вирішуєш завжди? 

Він єхидно посміхається і сильніше притягує мене до себе, так, що я відчуваю стукіт його серця. Схоже він відчуває те саме, що і я... Бажання, дике бажання...

Доля секунди, і наші губи зійдуться в пристрасному поцілунку, який, я надіюсь, переросте в дещо більш пристрасне...