Читати книгу - "Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт"

15.1

Як не відтягуй час, а рішення приймати всеодно прийдеться, і від цього нікуди не втекти, навіть на край світу. Так як я сам вплутався у неоднозначну ситуацію, то і виплутуватися мав знайти вихід.

Використаю той факт, що я є її якорем, хоча мені більше подобається, коли назвати істинною парою. У певний період мого життя я прочитав доволі багато книг про "шлюбні татуювання", їх ще так також називають.

Тільки тоді шукав як їх позбавити вподобану мною дівчину, або хоча б обійти деякі особливості, такі як продовження роду. Дивна штука ці парні татуювання, обдаровують виключно магів та перевертнів із суто сильними здібностями. На слабких рідко проявляються, мабуть дається взнаки єднання зі своїми внутрішніми силами, та загальна спорідненість із потоками сили у самому світі, що нас оточує.

Чим сильніший твій дар, тим краще відчуваєш магічні потоки, які є навколо. Вони просто вібрують, та входять з тобою у взаємодію, і це неймовірне явище за своєю природою зачаровує. Одного разу поєднавшись з навколишнім світом та відчувши зв'язок із природою розумієш, що це було варте постійним та невтомним тренуванням, котрі вимотували кожного дня.

Так про що я розпочинав? Ах так, про продовження роду. Так от, унікальна можливість, та водночас лякаюче страшна особливість таких зв'язків, те що діти можуть народитися тільки у істинних партнерів, а порізно дітей не буде. І нагорода, і водночас покарання, як на мене, як я тоді вважав.

Хоча зараз мені така перспектива не вважається такою і поганою. Тепер я розумію, що це так магія сама нас і оберігає від необдуманих, та імпульсивних рішень. Дає можливість подумати, сприйняти вибір пари, та позбутися відчуття несправедливості у тому що вищі сили зробили за тебе вибір.

Тільки тоді коли я опинився поруч зі своєю істинною парою, починаю розуміти все, та бачити у іншому світлі. Це не вважається вже такою і несправедливістю, та обмеженням. Стає очевидним, що це дарунок долі, адже ми могли і непомітити один одного, не зустрітися, а нас об'єднало, стикнуло лобами, щоб ми змогли пізнати себе та свою пару.

Надіюсь Ліза сприйме всю цю інформацію спокійно, не буде сильного обурення, і не вважатиме це покаранням. Смішно, я боюся її втратити, як ніколи і нікого раніше.

Страху такого не відчував у житті раніше. Боюся, що вона закриється від мене, відгородитися стіною, не дозволить показати все що я можу їй запропонувати. З цим потрібно було щось робити. Забезпечити собі шанс на сприйняття, а не відторгнення.

І це чудова ідея. Я вже знаю, яким буде моє прохання. Так, можливо, мною і рухає страх, чи егоїстичні помисли, але я не можу собі дозволити її відпустити. Це не просто нав'язано магію, це щось більше, кохання, поєднання душ. Я це відчуваю, та розумію.

Залишається донести інформацію до моєї дівчинки. Як вже міг зрозуміти, їй не особливо деталі доносили до відома, а так лише поверхнево. Чи то не бажали, чи то самі не особливо нею володіли.

Мені здається що другий варіант. Більше за все просто шукали методи втихомиренні її здібностей, і боялися її можливостей. А поруч зі мною у ній ще й розпочали нові її особливості відкриватися. Хто знає, що ще випливе назовні, що приховано у цій тендітній дівчинці.

Та я і сам відчуваю, що поряд із нею стаю сильнішим. Наче до зустрічі з Лізою, я був як наполовину порожня чаша, а зараз потроху наповнююся по самі вінця. Помічаю особливості моєї сили, котрими раніше слабо володів, або взагалі не мав.

З цим усім нам потрібно розібратися разом, неприховуючи нічого один від одного. Надати можливість розкритися, та пізнати всі грані наших талантів. І без взаємодії та підтримки ми не справимося.

Тепер вже я маю виступити у ролі наставника, вчителя. Хоча ще і сам пізнаю себе, та ще навчаюся, але іншого варіанту у нас немає. І її довіра до мене має бути беззаперечна. А я у відповідь маю повністю розкрити всі знання, котрими володію, та допомогти опанувати все, що у моїх силах, не підвівши її довіри до мене.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍