Читати книгу - "Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні"

… Спенсер — «Основные начала»… — Йдеться про твір англійського філософа-ідеаліста, соціолога, економіста, історика, одного з родоначальників позитивізму Герберта Спенсера (1820–1903).

(обратно) 216

… Арістотель — «Этика». — Один з головних творів давньогрецького філософа і вченого Арістотеля, в якому він розробив принципи свого етичного вчення.

(обратно) 217

… Герцен — «Кто виноват?». — Олександр Іванович Герцен (1812–1870) — російський революціонер-демократ, письменник, філософ. У романі «Кто виноват?» (1841–1846) різко критикував кріпосницький лад.

(обратно) 218

Радіймо, поки молоді, — після короткої юності, після хворобливої старості нас прийме земля. Життя наше коротке, скоро кінчиться, прийде невблаганна смерть, вхопить нас несподівано, нікого не обмине!

(обратно) 219

«Єгорія» — тобто орден святого Георгія (Георгіївський хрест).

(обратно) 220

… по професору Челпанову. — Мається на увазі підручник логіки і психології Георгія Івановича Челпанова (1862–1936), російського психолога і логіка, засновника і директора Московського психологічного інституту.

(обратно) 221

Xрія — практикований у старих класичних школах метод писання «сочинений» за точно встановленим шаблоном.

(обратно) 222

Xрія. — У збірнику статей «Перша книга» (К., 1951, с. 28–29) Ю. Смолич розповідав, які обов'язкові компоненти входили в поняття «хрія» в царських гімназіях:

«Хрія — це план літературного твору, якого сліпо додержувалися схоласти. Він мав такі обов'язкові для ствердження ідеї твору частини твору:

1. Діктум кум лядве авторіс — вступ із хвалою авторові чи ідеї,

2. Перифразіс — інші можливі тлумачення ідеї чи сюжету,

3. Етіологія — розвиток сюжету,

4. Контраріум — доказ від противного,

5. Сіміле — подібність,

6. Екземплюм — приклад,

7. Тестімоніум — констатація вірності висунутої ідеї,

8. Конклюзіум — заключення, резюме, висновок».

(обратно) 223

Читати, перекладати без підготовки (франц.). — Ред.

(обратно) 224

У нас, у Києві, в українській громаді… — Українська громада — організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в другій половині XIX ст. — на початку XX ст., була заснована в Києві в 1859 р., а згодом в Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі та інших містах. Хоча громади відігравали деяку позитивну роль в українському національно-визвольному русі, вони були нездатні здійснити будь-які радикальні перетворення в соціальному і національному питаннях. У кінці XIX — на початку XX ст. переважна більшість членів громад брала участь у створенні українських буржуазно-націоналістичних партій і груп, які підтримували контрреволюцію під час боротьби трудящих за встановлення і зміцнення Радянської влади на Україні.

(обратно) 225

Арцибашев Михайло Петрович (1878–1927) — російський письменник. У його творах після 1905–1907 рр. відбилися занепадницькі настрої періоду реакції. Для його роману «Санин» (1907) характерна проповідь вседозволеності, аморальності, відмови від суспільних ідеалів.

(обратно) 226

… «Яма» Купріна. — Йдеться про повість російського письменника Олександра Івановича Купріна (1870–1938). В ній викривалася проституція як одна із соціальних болячок буржуазного суспільства.

(обратно) 227

Адам — за біблейською легендою, ім'я першої людини, створеної богом з глини, «прабатько роду людського».

(обратно) 228

Єва — за біблейською легендою, перша жінка, дружина Адама, що була створена богом з Адамового ребра. Єва, піддавшись спокусі диявола, скуштувала забороненого богом плода «древа пізнання добра і зла». За цей «первородний гріх» люди були вигнані з раю, прокляті богом і засуджені на вічну тяжку працю і роди в муках.

(обратно) 229

Соціалісти-революціонери — інакше есери, ліва буржуазно-демократична партія в Росії в 1901–1923 рр. Виразник інтересів дрібної сільської і міської буржуазії. Українська партія соціалістів-революціонерів — дрібнобуржуазна націоналістична партія (1917–1921), виділилася з партії есерів. Лідери М. С. Грушєвський та ін. Прагнула відділити Україну від Росії, підтримувала Центральну раду, Директорію, боролася проти Радянської влади.

(обратно) 230

Анархісти-синдикалісти — прихильники опортуністичної течії у робітничому русі, що знаходилися під впливом анархізму. Заперечували політичну боротьбу, керівну роль політичних робітничих партій; вважали вищою формою організації робітничого класу профспілки (по-французьки — синдикати, звідси «синдикалізм»). Найбільшого поширення анархо-синдикалізм одержав на початку XX ст. Мав певний вплив на деякі верстви робітничого класу та дрібної буржуазії.

(обратно) 231

Бундівці — члени опортуністичної дрібнобуржуазної націоналістичної єврейської партії. Під час першої світової війни стояла на позиціях соціал-шовінізму.

(обратно) 232

«Поалей-Ціон» — дрібнобуржуазні єврейські націоналістичні організації. Виникли на початку XX ст. Намагалися поєднати ідеї соціалізму і сіонізму. На Україні «Поалей-Ціон» підтримував контрреволюційну Центральну раду. В 20-х роках його діяльність була заборонена.

(обратно) 233

Українські соціал-демократи — інакше есдеки, члени Української соціал-демократичної партії — української дрібнобуржуазної націоналістичної партії в