Читати книгу - "Чарівна ти"

усамітнилися й мешкали наче прочани під мостами та в покинутих тунелях метро. Вони залишили родини та кар’єри. Зараз безпритульні, вони залишалися відданими лише новій продукції інтимного піклування.

Пенні розмірковувала про таку вірогідність, коли повз неї пробігли два доглянуті спортсмени. Через неочікувану присутність бігунів, ще й занадто близьку, вона мало не впустила свої планшети. На її погляд — погляд дівчини з Середнього Заходу — їхні шорти занадто щільно прилягали, відверто підкреслюючи надто накачані сідниці та майже нічим не підтримувані чоловічі принади, що постійно підстрибували.

Чудернацьким голосом десятирічної дівчинки один прокоментував іншому:

— Нехай дівчата розважаються!

Його кремезний партнер-бігун відповів:

— І байдуже, якщо взагалі не повернуться! — І парочка помчала геть у хмаринці дорогого одеколону.

Пенні дивилася їм услід, але раптово дівчині перегородили шлях. Перед нею стояв незнайомий чоловік. Його коротка акуратна зачіска розтріпалася, а обидві кінці розв’язаної краватки звисали вздовж пом’ятого піджака. І його плащ, і штани, і сорочка — все виглядало так, наче він у них спав.

— Ви можете мені допомогти? — благав він. На обличчі чорніла щетина. Однією рукою він простягнув блідо-зелений папірець. На лікті іншої в нього звисала ще купа подібних. — Її звуть Бренда, — скиглив він, — моя наречена!

Намагаючись утримати планшети з затискачами, Пенні узяла листок. На ньому наступна усміхнена жінка — фото на документи збільшували й збільшували на копіювальній машині настільки, що найдрібніші деталі стерлися. На дівчині, яка сліпуче всміхалася в камеру, була блузка від Джіл Сандер. Під знімком було надруковано: «Фінансовий директор Об’єднаної хімічної корпорації». Далі йшов номер телефону та прохання: «Якщо хто-небудь бачив цю дівчину, дзвоніть будь-коли, вдень або вночі». Ще нижче надруковано «Винагорода гарантована». Пенні поспіхом сховала оголошення в кишеню, до купи ручок.

Цей неголений незнайомець схопив її за руку. Схопив міцно й боляче. Його пальці спітніли.

— Ти жінка, — розмірковував він. — Ти повинна мені допомогти! — Він ледь не волав. — Як жінка ти маєш подбати про мене! — Він істерично зареготав. Його очі почали жадібно ковзати по її гарному тілу. — Я надто давно не бачив справжньої жінки!

Аби втекти, Пенні була змушена вдарити його черевиком від Гуччі. Загострений носок злучився з чоловічим пахом, Пенні вдалося вирватися. Ще до того, як завдати нищівного удару, вона помітила останню подробицю: обличчя, а саме щоки незнайомця — вони блищали, вологі від сліз. Чоловік плакав.

Перелякана Пенні не наважилася озиратися. Вона мов навіжена кинулася в бік конусоподібної рожевої башти на П’ятій авеню.

Пізніше покупці почали називати рожеву дзеркальну будівлю «Чарівної ти» «Космічним кораблем-носієм». Кожного світанку віддані клієнти юрмилися біля нього. Попри ще зачинені двері, черга засмиканих жінок простягалася на два квартали. Нетерпляче переступаючи з ноги на ногу, вони всі були взуті в однакові потворні, незграбні черевики. Саме так сама Пенні колись чекала під зачиненими дверима «Бонвіт Теллер». Як справжні жінки, вони всі тримали той самий любовний роман про вампірів. Багато принесли у рожевих пакунках обід, на кшталт знаку про те, що вони постійні покупці. Дехто з жінок мав виснажений вигляд: жовтавий колір обличчя, рідке волосся. Вони змусили Пенні згадати, як за останні тижні змарніло красиве обличчя Монік, перетворившись на скальп. А цей жахливий запах немитого тіла, що просочувався з кімнати бідолашної дівчини… Цими днями Монік навіть не брала лікарняний, і Пенні рятувала кар’єру своєї сусідки, вигадуючи виправдання.

Десь посередині черги до жінок чіплявся чоловік середнього віку в футболці з написом «Той, хто виконує бажання». Пенні впізнала футболку, тому що її батько мав таку саму. Немов неотесана печерна людина, цей чоловік тримав жінку за пасмо волосся, намагаючись витягнути її з натовпу до таксі, що чекало біля тротуару. Жінка падала навколішки, використовуючи всю вагу свого тіла, щоб не втратити місце в черзі ранкових покупців.

Коли Пенні наблизилася до парочки, що боролася, почула благання чоловіка:

— Будь ласка, ходімо додому! — Його голос перервав схлип. — Джонні та Деббі так скучили за матусею!

Жінка, як здогадалася Пенні, — його дружина. Роблячи свій внесок у подружню сварку, жінка постійно била чоловіка чимось яскраво-рожевим. Її зброя була гнучкою та дуже довгою. Придивившись, Пенні впізнала продукт № 6435 «Романтичний «поштовх» для молодят». Зазвичай він ішов у комплекті з шістьма батарейками, й Пенні чула, як вони колотять чоловіка по ребрах мов кийок, а його дружина волає:

— Цей шматок пластмаси більше чоловік, ніж ти! Тобі з ним ніколи не зрівнятися!

Пенні обережно обійшла сварку та квапливо попрямувала до початку черги. У руках вона тримала планшети, до кожного був прищеплений бланк заяви та ручка. Вона почала видивлятися жінок, які здавалися найбільш виснаженими. Ці нещасні зі згаслими поглядами стояли біля зачинених дверей, ніби чекали тут цілу ніч. Судячи з неприємного запаху тіла, зсутулених фігур, заспаних очей, напевно, Пенні мала рацію.

— Перепрошую, — звернулася вона до першої жінки, простягуючи їй планшет із бланком. — Ви коли-небудь стикалися з тим, що продукція «Чарівної ти» виходила з ладу під час використання?

Вона почувалася мисливцем за сексуальними іграшками, але мета виправдовувала засоби.

Попри теплий ранок, жінка вся тремтіла, виснаженою рукою взяла ручку. Жодного проблиску розуму на обличчі незнайомки, коли вона перевела скляний погляд на офіційний документ. Пенні бачила: це молода жінка, але щось висмоктало з неї енергію. Під тонкою як папір шкірою обличчя проступали вилиці.

Пенні впізнала цей погляд. Після виснажливих нескінченних оргазмів вона сама бачила у дзеркалі такий відсторонений погляд. Коли вона настільки вимотувалася, їй робили масажі, частували свіжовичавленим соком. Макс замовляв акупунктуру та ароматерапію, щоб допомогти їй отямитися. Ці дівчата нічого з цього не мали. Вони помирали від задоволення.

Їхні запалі скляні очі поблискували з-під брів. Одяг висів мішком, важкий від засохлого поту. Безвольні губи. Тиждень тому це були впевнені, спокійні дівчата, які крокували Юніон-сквер. Пенні переконалася, що нові іграшки стали небезпечною манією.

Не стримавши емоцій, Пенні сказала жінці:

— Ми збираємося подати колективний позов проти «Чарівної ти», звинувативши компанію у посадовому злочині.

Жінка у відповідь лише крякнула. Такий стан Пенні також був знайомий. Нерідко після нескінченних випробувань галасливі стогони екстазу мимоволі виривалися з горла.

Інші посунулися ближче, похитуючись, витягуючи тонкі шиї, аби побачити, що там приготувала Пенні. Дівчина бачила, що в цих зацікавлених зомбі сипалося волосся, посічене біля коріння, безсумнівно, через погане харчування. На головах сяяли лисини. Пенні згадала, що сексуальна революція, яка трапилася раніше, створила таких