Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Жриці, амазонки та чарівниці

Читати книгу - "Жриці, амазонки та чарівниці"

149
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 87
Перейти на сторінку:
жриці прибрали пташину подобу і вночі мучили людей, висмоктуючи з них дихання та насилаючи тривожні сни.

Переслідувала Тесея також нез’ясована смерть батька: чи Егей кинувся в море з розпачу, побачивши корабель, який повертався під червоним вітрилом (Тесей забув підняти біле вітрило), чи втопився він зі страху перед сином, що міг відняти у нього престол. Сам Егей вигнав колись із Афін потомка законного царя Ерехтея, а хоча скромно жив при святині Великої Богині, очікуючи, коли закінчиться Великий Рік і його заступник буде принесений у жертву, завжди відчував неспокій, чи не буде вигнаним. В Афінах зненацька з’явився Тесей; досі він виховувався у матері, тройзенської царівни, і Егей не знав про його існування. Коли Тесей виріс, мати обдарувала його списом, дала на дорогу сандалії та відправила у світ. Поява Тесея в Афінах викликала чималий переполох. Егей не одразу впізнав у ньому сина та визнав його спадкоємцем престолу.

Геракл теж ріс у матері, мікенської царівни, Алкмени, і разом з нею скитався по чужих дворах. І ніколи не дізнався напевно, хто був його батьком; Алкмена не раз натякала, що хтось куди вищого становища, ніж її чоловік. Можливо, батьком Геракла був цар Фів, у його-бо замку Геракл прийшов на світ. Але у Фівах з часів Едіпа спадок переходив по батькові, не по матері. Хтозна, чи не туга за батьківським спадком стала причиною того, що Геракл завжди вище ставив сім’я, ніж таємницю матки, і першим у Афінах заснував нову династію — що виводила свої права від батька.


Експедиція Геракла над Термодонт була грабіжницьким походом, але заодно війною проти материнського права і материнської влади.

У той час амазонки мали трьох цариць: Гіпполіту, Антіопу та Меланіппу; кожна з них володіла своїм містом.

Почувши, що ахейський корабель наближається до Теміскіри, Гіпполіта вирішила не заважати йому стати на якір у пристані. Насправді ж кораблів було два: один належав Гераклові, другий — Тесеєві.

Ахейці закотвичили свої нави і почали виглядати сторожу. Однак ніде й живої душі не побачили, лише запінені води Термодонту з шумом та гуркотом впадали до моря, здіймаючи краплистий бар’єр, що перекривав плавання вгору по річці.

Ахейці вирішили чекати.

Під вечір побачили кінний загін, що наближався до пристані. Цариця Гіпполіта прислала сторожу із запитанням, що привело ахейців до Теміскіри. Геракл бундючно відповів, що прибув за поясом цариці.

Ахейці цілу добу марно чекали відповіді. На третій день Геракл наказав своїм воїнам зійти на берег і повів їх до царициного замку. Але зі стін їх побачили і через вузьку браму висипали амазонки на конях і в бойовому строю.

У битві, яка розпочалася, загинуло чимало ахейців, але там, де змагався Геракл, одна амазонка падала за другою, наче квіти, зрізані серпом садівника.

Першою загинула Аелла, ім’я її значило: Прудкіша Вітру, наступною — Філіппа, вбита ударом довбні, за нею — Протоя, здолала вона сімох противників, перш ніж пожила смерті від руки Геракла. Тоді натисла на нього Ерібея — жоден муж не міг зрівнятися з нею в мистецтві метати дротики. П’ятою полягла Келена, шостою Астерія, сьомою Феба. Дванадцятьох найодважніших амазонок Геракл убив власноруч, перш ніж пробився до цариці Гіпполіти і скинув її з коня, зірвав пояс та відібрав бойову сокиру.

Його шанувальники твердили пізніше, що Гіпполіта сама прибула на Гераклів корабель і пообіцяла йому свій пояс взамін за кохання, а коли вчинив те, чого вона бажала, відмовилась платити і Геракл убив її ударом палиці.

Тимчасом Тесей, б’ючись на іншому крилі, полонив Антіопу та відвіз її на свій корабель. Але не одразу відплив до Аттики, кілька днів кружляв Чорним морем, бо йшлося йому — як і Гераклові — про уточнення дороги до Фасію в обхід Теміскіри.

Менекрат, автор «Історії Нікеї Віфінської», розповідає, що серед товаришів Тесея було троє афінян високого роду і один з них, Солоент, безнадійно закохався в царицю амазонок. Бачив її щодня, як стояла, спершись об борт та вдивляючись в узбережжя Понту, де була її столиця. Стояла висока, похмура, невблаганна, з руками закладеними за пояс, від якого відібрали її короткого бронзового меча. Щодня Солоент наближався до неї з думкою, що зізнається у своєму палючому до неї коханні, але щоразу бракувало йому відваги. Врешті довірив свою таємницю найближчому другові та просив, щоб той розкрив її Антіопі. Здалека бачив, як той незграбно підходить до цариці і починає розмовляти з нею. Антіопа відвела погляд від моря і з ледь піднятими вгору бровами та кутиками вуст слухала мову ахейця. Потім щось відповіла. Солоент не мусив чекати, щоб друг повторив йому її слова. Вже знав, що його пристрасть невзаємна, що намарне палає, що ніколи-преніколи амазонка добровільно не стане дружиною ахейця. І, не уявляючи собі життя без неї, кинувся з борту до води, там, де Термодонт впадає в море і утворюється глибоченний вир, який одразу ж його поглинув.

Тесей оплакав смерть приятеля і поплив до Аттики, везучи з собою Антіопу

1 ... 32 33 34 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жриці, амазонки та чарівниці», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жриці, амазонки та чарівниці"