Читати книгу - "Холодна байдужість, або Дракони вмирають на світанку, Лариса Бондарчук"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Леонтина замовкла, а Софійка, яка слухала розповідь жінки, як казку, уявила собі молодого дракона, на якого звідусіль сиплються нещастя й невдачі.
- Наш клан врятували скарби, - продовжила Леонтина. - Знаєш, Софіє, кожен дракон має скарб, накопичений багатьма поколіннями драконів, який передається від покоління до покоління. Скарб нашого клану завжди був найбільшим серед усіх інших. Він був захований у таємному місці, про яке ніхто не знав, навіть Аріан. Лише після повноліття йому відкрилася ця таємниця. Він зміг оплатити борги, найняти воїнів для боротьби проти серпопардів, виростити гарний урожай, - наш клан знову став багатим і впливовим. І Аріан з повним правом нині претендує на трон.
Софійка кивнула. Вона чула розмови серед челяді. Про це говорили з гордістю, але чомусь стурбовано.
- Перший день весни – вибори короля. Крилаті випробування проходять саме тоді. Дракони б’ються до першої крові між собою, а потім ще проходять спеціальний магічний ритуал. Як правило, всі дракони наперед знають, за кого голосуватимуть, а отже, шанси на трон отримує той, хто набере найбільшу кількість голосів. Підкуп, шантаж, залякування – все йде в хід.
- Аріан теж підкуповує виборців? - вражено спитала Софійка.
- О, ні! - засміялась Леонтина. - По-перше, він дуже чесний і принциповий, а по-друге, йому й не потрібно. Його дуже поважають, багато драконів хочуть бачити його королем. І на сьогодні Золотий клан має однакову кількість голосів із Синім, а Кам’яний – набагато відстає. Власне, це й не подобається королю і Золотому кланові, які хотіли б продовжити своє правління. Віринея - із золотих драконів. В мене склалося таке враження, що її спеціально підштовхують до Аріана, ціленаправлено зводять, щоб нейтралізувати його. Повір мені, ніяким коханням там і не пахне, одна вигода й користь. Їхній шлюб об’єднав би землі Золотого й Синього теренів, вирішив би питання королівського трону, бо Аріан, зрозуміло, не пішов би проти тестя.
- Король - батько Віринеї? – здивувалася Софійка, вона цього не знала.
- Так. Гертруда й Олаїнд її двоюрідні брат і сестра. От якраз вони схильні голосувати за Аріана. Дружать із дитинства, їхня родина не дуже багата. В межах клану голосувати за представників іншого дозволено. Але Гертруда й Олаїнд хочуть виторгувати собі максимум за свої голоси. Тому вони тут. А от Віринеї тут не повинно бути. Але вона є. Це мене тривожить.
Софійка зітхнула. Стільки інформації! Навіщо Леонтина їй це все розповідає?
- Софіє, я хотіла б попросити тебе про послугу.
Софійка так і завмерла. Що Леонтина має на увазі?
- Будь ласка, попрацюй для мене такою собі «скалкою», третьою зайвою, яка повинна сплутати плани Віринеї. Я знаю, це не дуже добра затія, але іншої я не можу придумати. Будь завжди там, де Аріан. Не дозволь Віринеї залишатися з ним наодинці. Зроби так, щоб вона не змогла захопити Аріана в свої тенета. Ти прислуга, ти завжди можеш зайти туди, куди я, наприклад, не поткнуся через правила пристойності. У мене немає іншої кандидатури в замку. Агафка - простувата, та й не зможе вона цього зробити, занадто наївна, Мелітена – невеликого розуму, і от її якраз можна перекупити, бо жадібна до грошей, а інших молодих дівчат у замку немає. А ти вродлива молода дівчина.
- Ви пропонуєте удати, що я закохана в Аріана? – прямо спитала Софійка, відчуваючи, як всередині неї наростає гомеричний сміх.
Вже вдруге вона чує подібну пропозицію, але в кожної з них своя мета: Аріан просить її вдати закохану, бо хоче зблизитися з Віринеєю, а Леонтина просить те ж саме, але щоб вони віддалилися. Це неймовірно! Тільки Софійка могла потрапити в таку двозначну ситуацію!
- Якщо це можливо, - просить Леонтина і дивиться благальним поглядом. - І все це лишатиметься тільки між нами, ти ж розумієш.
Це був важкий вибір. Якщо (дівчина припустила чисто гіпотетично) так станеться, що Віринея й Аріан розійдуться, то дракон може померти, бо квіти вб'ють його. Але якщо він одружиться з Віринеєю, то, можливо, не стане королем, але залишиться живим. "Та ну його, - подумала Софійка, - і в тому, і в іншому випадку роль у мене одна - вдавати закохану. Можна спробувати. Леонтина так хвилюється за нього. А там видно буде, що з цього вийде".
- Я згодна, - вже вдруге за сьогодні сказала Софійка.
І раптом подумала, що дійсно, вся ситуація трохи дивна, бо ж Аріан так ні разу й не сказав, що кохає Віринею.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Холодна байдужість, або Дракони вмирають на світанку, Лариса Бондарчук», після закриття браузера.