Читати книгу - "Мій коханий ворог, Alek Sandra"

14. Тимофій

Він стояв біля детективного бюро розслідування і чекав на свого друга. Схоже, його підозри виправдалися, але він має ще побачити підтвердження, а також ще потрібно поговорити з Антоном. Скоро весілля в Анфіси.

- Тимофію, радий тебе бачити! - з кабінету вийшов старший чоловік і протягнув йому руку, щоб потиснути.

- Сан Санич, давно не бачилися! - Тимофій потис йому руку у відповідь.

- Так, давненько. Маю важливі новини по твоїй справі. Давай зайдемо в мій кабінет і поговоримо. - Сан Санич пошепки звернувся до Тимофія. Він був високим, худим, сивим чоловіком років 60 і мав невеличку борідку. Сан Санич працював в детективному бюро і 5 років тому розслідував справу Овчаренка Антона. А також він був хорошим другом Тимофія.

- Добре, ходімо. - і вони з Сан Саничем направилися в йогокабінет. Коли вони увійшли, Сан Санич запропонував йому випити:

- Будеш 100 г конячку, Тимофіє? - він дістав із міні-бару пляшку 5* коньяку "Арарат".

- Ні, дякую друже! Я останнім часом взагалі не п'ю. Так що там за новини щодо мого питання? - він присів навпроти свого старого друга.

- Не п'єш? Це добре! А в мене робота така, без цього ніяк. Щойно був на розтині вбитої жінки, картина просто жахлива.

- Санич, я не хочу цих подробиць! Давай перейдемо ближче до справи.

- Тимофію, якби ти не був моїм другом, я ю тебе послав! Що до твоєї справи... - він відпив зі свого стакану і потер підборіддя.

- Так, я уважно слухаю! Що тобі вдалося дізнатися? - він з інтересом глянув на Сан Санича.

- Отже, ми знайшли, ще одного свідка. Тепер шукаємо водія, щоб взяти повторні свідчення. - він зробив паузу.

- Якого свідка? - Тимофій пильно дивився на Сан Санича і уважно слухав, щоб нічого не пропустити.

- В той день, коли Антон потрапив в аварію. Водій, який його збив, зустрічався з Єлизаветою Левченко в ресторані неподалік за годину до аварії. Офіціант чув, як вони розмовляли про твою фірму.

- А чому він не дав свідчення 5 р тому? Це якось дивно, що він згадав про це зараз. - Тимофій промовив в роздумах.

- Це не так. Коли я брав свідчення, то його вже не було, він поїхав закордон на наступний день, його дружині мали робити операцію. А в день, коли сталася аварія, він просто підміняв свого напарника, хоч рахувався на лікарняному. Він вийшов на роботу, буквально на кілька годин.

- Всеодно, це якось дивно!

- Він навіть надав мені відео з свого відеореєстратора, де видно, як наш підозрюваний садить Єлизавету в таксі. Але, над відео працюють експерти, з нашої технічної лабораторії, щоб покращити якість зображення. Адже, в той день, коли Антон потрапив в аварію, була сильна гроза.

- Але, винуватець того ДТП, присягався, що то був нещасний випадок. І майже все вказувало саме на це.

- Тимофію, ти ж не перший рік працюєш юристом. І маєш розуміти, що то просто була добре спланована спроба вбивства. І якщо ми знайдемо того водія, то зможемо повторно його допитати. Тоді в нас буде більше доказів.

- Так, я розумію. А що з тим водієм?

- Мої хлопці вже шукають його. Відомо, що після аварії, він кривуляє на праву ногу. І майже одразу, як його тільки виписали з лікарні, він переїхав в інше місто із своєю сім'єю. - він допив свій коньяк.

- Але, ти ж знаєш, що Єлизавета підступне стерво! Її просто так не посадити. Вона все ретельно спланувала. Мабуть, добре подбала про те, щоб сховати того покидька, який в'їхав в машину Антона.

- Обіцяю, ми знайдемо його! Ти ж знаєш, що Антон мені, як син, хоч я просто його хрещений. Але, було б добре, якби він хоч щось згадав.

- До речі, ти дізнався, чому Єлизавета копає під Віолу і мого внука?

- Подейкують, що її син Андрій, таємно зустрічається з Віолетою і має намір з нею одружитися! Ти ж знаєш, що тепер Віолета не просто наївна дівчинка без влади і грошей. Вона володіє контрольним пакетом акцій "FOX", її капітал росте. І Єлизаветі це тільки на руку, якщо її син з нею одружитися, але є одне маленьке але... Твій внук їй заважає!

- Тобто, ти хочеш сказати, що Єлизавета хоче позбутися мого внука? Але, йому всього 5 років.

- Друже, ти такий дурень, що не дозволив Антону одружитися з Віолетою, вона розумна і успішна жінка! Вона б подвоїла ваш капітал, але твої ідіотські амбіції усе зіпсували! До речі, коли ти збираєшся розповісти правду Антону?

- Скоро... Але, він ще більше мене зненавидить!

- Ти сам винен, друже! І хоча, ти вигнав Віолету з дитиною і відправив Антона у Штати, та все ж таки, ти гордо називаєш малого своїм внуком. Постійно стежиш за ним і новинами пов'язаними з ним, навіть рахунок в банку відкрив на його ім'я! От тут я тебе не розумію зовсім! Для чого це все ти зробив з Віолетою, адже все могло бути інакше?

- Сан Санич, я й сам себе не розумію! Мабуть був надто гордим і дурним! Гроші засліпили мені очі! А тепер все це буде важко виправити...

- Співчуваю, друже! Але, моя тобі дружня порада, розкажи про все Антону! І чим швидше, тим краще! Поки він не дізнався про все від когось іншого! Він і так терпіти тебе не може і Неллі від тебе втекла через твій ідіотський характер! Я ж 100 раз тобі говорив, що людей потрібно оцінювати не по гаманці, а по розумових можливостях... Аяяй...

- Сан Санич, ти знову за своє? Краще займатися нашою справою! Єлизавета має за все відповісти! І не дай Боже, вона полізе до мого внука, я це просто так не залишу!

- Я ж казав, що мої хлопці вже працюють над цим! Поговори з Антоном!

- Треба, я знаю... Я мабуть вже піду... - він підвівся з стільця і простягнув руку Сан Саничу, щоб потиснути її на прощання.

- Тримайся, старий! Як будуть якісь новини, я одразу тебе наберу! - Сан Санич потис йому руку у відповідь.

- Дякую, бувай! Я на зв'язку... - Тимофій направився до дверей, щоб пошвидше вийти і поїхати зустрітися з Антоном, щоб поговорити.

- На зв'язку... - той промовив йому в слід.

Тимофій навіть уявлення не мав, з чого починати розмову з сином, адже той й так його ненавидить... А як дізнається про все, то ще більше його зненавидить. Але, Сан Санич, мав рацію, йому вже час поговорити про все з Антоном, поки не пізно. І не важливо, як його син поставиться до правди. Адже, він і так зруйнував йому частину життя, приховав правду про аварію і виставив тоді з лікарні вагітну Віолету. Проте, він зберіг його речі з того дня. Але, це зараз не головне. Антон повинен знати, що в нього є син і що та аварія була не випадковою і скоро в них будуть вагомі докази. А ще лишалася Єлизавета... Що вона задумала? Чому її так цікавить його внук? Він вирішив подзвонити Антону і призначити зустріч, їм терміново і чим по-швидше було необхідно поговорити...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍