Читати книгу - "Beautiful moon, ДіанаЛ"

Тао стиснув губи, а Емілія відчула, як у ній закипає злість.

— Може, вистачить? — тихо сказала вона, дивлячись Софії в очі.

Софія лише пирхнула й різко розвернулася, залишивши їх самих.

Тао важко зітхнув і взяв її за руку:

— Пробач за неї. Я не знаю, чому вона так себе веде.

Емілія мовчки притулилася до нього, відчуваючи тепло його обіймів. І нехай Софія намагається зіпсувати цей день — вона все одно почувалася щасливою.

— Нам пора додому, — тихо прошепотів він.

— Так, — відповіла вона, стискаючи його руку.