Читати книгу - "Інформатор"

знята спиною до камери в той момент, коли відчиняла двері, ймовірно, ключем, але його неможливо було розгледіти. На четвертій — чорний «мерседес», припаркований поряд із «лексусом», номерний знак дуже чіткий.

— Авто зареєстроване на чоловіка, який живе у багатоповерховому будинку неподалік Дестіна, як це не дивно, його ім’я Бонн Дюбос. Ми продовжуємо копати, може, щось знайдемо на нього. Погляньте на номер п’ять, — сказав Маєрс.

Це було фото чоловіка із приємною зовнішністю, добре засмаглого пенсіонера із Флориди, вбраного в теніску та широкі штани. Стрункий чоловік уже почав лисіти, його зап’ясток прикрашав золотий годинник.

— Не знаю, що про нього знають у ФБР, підозрою, що нічого. За моєю інформацією, це єдине фото Бонн Дюбоса.

— Хто зробив це фото? — запитала Лейсі.

— Хлопець із фотоапаратом, але є ще відео. Давайте визнаємо, що «кріт» дуже винахідливий.

— Цього недостатньо, Грегу, — сказала Лейсі, ледь стримуючи гнів. — Очевидно, що хтось стежить за Макдовер. Хто це? Ти знову граєшся у хованки, і я хотіла б знати, чому.

— Послухай, Грегу, ми хочемо тобі довіряти, а для цього нам потрібно знати все те, що знаєш ти. Хтось стежить за Макдовер. Хто це, в біса, такий? — запитав Г’юго.

За звичкою, причому дуже набридливою, Маєрс знову поглянув навколо. Переконавшись, що все чисто, він зняв окуляри-«авіатори» й тихо відповів:

— Я про все дізнаюся від посередника, ім’я якого й досі не можу вам назвати. Він контактує із «кротом». Як звати нашого таємного інформатора — я не знаю і не впевнений, що хочу знати. Коли у «крота» з’являється важлива інформація і він хоче нею поділитися, посередник знаходить мене й передає її, а я переказую вам. Мені шкода, якщо вас це не влаштовує, але не забувайте, що «кріт», посередник, я, ви і будь-хто інший із задіяних у цій маленькій пригоді може одного дня не прокинутися, отримавши кулю поміж очей. Мені однаково, довіряєте ви мені чи ні. Моє завдання — надати вам достатньо інформації, щоб ви могли вивести на чисту воду суддю Клаудію Макдовер. Що ще вам потрібно? — Він швидко ковтнув пива зі свого кухля і продовжив. — А тепер, будь ласка, повернімося до фото номер п’ять. Ми не знаємо, чи це справді Бонн Дюбос, але припустімо, що це він. Погляньте на його сумку. Коричнева шкіра, велика, не схожа на портфель, трохи поношена, або ж це така стилізація під старовину, що зараз вважається модним, і чимала. Це вам не плаский дипломат, у який можна покласти лише трохи паперів. Ні, цю сумку використовують, щоб щось переносити. Що саме? Наш інформатор вважає, що Макдовер і Дюбос зустрічаються в першу середу щомісяця, щоб здійснити обмін. Навіщо Дюбосу, вбраному, як гравець у гольф, потрібна така велика сумка о цій порі дня? Безумовно, він щось доставляє. Зверніть увагу на фото номер шість. Воно було зроблене за тридцять шість хвилин після номера п’ять. Той самий чоловік, та сама сумка. Якщо ви уважно переглянете відео, то помітите, що сумка, вочевидь, стала легшою, це помітно з його рухів. Чесно кажучи, я цього підтвердити не можу.

— Тож він приносить їй гроші раз на місяць, — сказала Лейсі.

— Він приносить щось у будинок.

— Коли було зроблено ці фото? — запитав Г’юго.

— Дванадцять днів тому, 3 серпня.

— Існує якийсь спосіб перевірити, чи на фото справді Бонн Дюбос? — запитала Лейсі.

— Навряд. Як ви знаєте, Бонна Дюбоса ніколи не заарештовували. На нього не заведено жодної справи у поліції або досьє. Він витрачає лише готівку на власні потреби. Бонн ховається за своїми підлеглими і спільниками й не залишає слідів. Ми вже спробували знайти щось на нього, хоча не сумніваємось, що ви займетесь тим самим, і не знайшли. У нього немає водійських прав, посвідки про соціальне страхування чи паспорта, виданого на його ім’я, принаймні не у цій країні. Проте є водій, як ви уже помітили. Він може ховатися під іменем Джо Блоу й мати ідеальні документи.

Маєрс потягнувся до своєї сумки і дістав ще дві папки. Одну він передав Г’юго, другу — Лейсі. Детективи здивувалися:

— Що це?

— Детальний звіт про усі пересування Макдовер за останніх сім років. Дати, місця, приватні літаки і таке інше. Майже завжди вона літає із подругою Філліс Тебен, яка і винаймає літаки та сплачує рахунки. Тебен також бронює номери, якщо вони зупиняються у готелі. Вона займається усіма деталями. Поки що нічого не зареєстровано на Макдовер.

— Чому ця інформація така цінна? — запитала Лейсі.

— Сама по собі вона не дуже корисна, але це підтвердження версії, що ці любительки подорожувати витрачають купу грошей на перельоти по країні та, ймовірно, розраховуються брудними грошима за цінні речі. Навіть якщо скласти разом їхній заробіток, цього не вистачило б навіть на пальне для літака. Ми знаємо, скільки заробляє суддя. Я здогадуюсь, скільки отримує Тебен, і можу побитись об заклад, що ця сума менша від тієї, яка залишається у Макдовер після відрахувань усіх податків з її офіційної зарплатні. Можливо, настане час, коли потрібно буде побудувати справу, спираючись на чисті активи, витрати, рахунки, тож я збираю усі докази, які можу знайти.

— Будь ласка, продовжуйте пошуки. Нам дуже потрібна допомога, — сказав Г’юго.

— Ви ж не серйозно говорили про відхилення моєї скарги? Чорт забирай, погляньте лишень на ці фото. Як можна сумніватися, що будинок належить їй, коли вона постійно ходить туди ось уже сім років і має ключ? Власність зареєстрована на одну