Читати книгу - "Мистецтво кохання"

з фессалійського міста Філаки.

380. Мова йде про вакханку, яку довів до нестями Вакх.

382. Колхіди дочка — Медея.

383. Ластівка — Прокна (див. прим до "Л.", II, VI, 7).

401—407. Хріс — жрець Аполлона у Хрісі, на узбережжі Троади; його донька Хрісеїда стала бранкою Агамемнона, який, попри благання батька, відмовився її відпустити. Полонянка Лірнеська — Брісеїда, що її подарували Ахіллові; Агамемнон, змушений відмовитися від Хрісеїди, захопив Брісе'їду, що й призвело до знаменитого "гніву Ахілла", яким починається "Іліада". Син Тієста — Егіст.

419. Та, що Ерік посіла… — Венера (див. прим до "Л.", II, X, 11).

421—423. Алкатой — міфічний володар Мегари. Гімет — славна медоносним квітом гора в Аттіці.

491. Махаон — син Асклепія (Ескулапа), разом зі своїм братом Подалірієм, теж лікарем, брав участь у поході греків на Трою.

498. До храму мого… — Йдеться про славетний храм у Дельфах.

598. Право вогню і води. — Дві найнеобхідніші людині речі — вогонь і воду — вручали нареченій, коли вона входила в дім жениха; цих же речей, вогню і води, позбавляли вигнанців.

601—602. Церерин обряд — т. зв. Елевсінські містерії в Аттіці, до яких допускалися лише втаємничені. Самофракгйські жерці — від назви острова Самофракія в Егейському морі; йдеться про таїнства підземних богів.

643. Крилоногий герой — Персей (див. прим. до "Л.", III, III, 17).

641. Не бачити… вади… — Подібне — у Горація (Сатири, І, III, 38).

663—664. При якому родилась консулі.. — Римляни вели рахунок часу, літочислення взагалі за іменами консулів; обов'язком цензора, урядової особи в Римі, було також складання списків громадян із зазначенням їхнього віку, стану та майна.

699—700. Герміона — дочка Єлени й Менелая. Горга — дочка Алтеї, сестра Мелеагра ("Метаморфози", VIII, 543).

Книга третя

2. Пентесілая — володарка амазонок, які прийшли на допомогу троянцям; данайці — греки.

11—12. Молодший Атрід — Менелай; старший — Агамемнон.

13. Еріфіла переконала свого чоловіка Амфіарая, сина Еклея, взяти участь у поході проти Фів, хоча знала, чим усе закінчиться: з волі Юпітера Амфіарай разом із колісницею провалився під землю.

17. Філакіда жона — Лаодамія, що стала символом подружньої любові.

19. Феретіад — Адмет, фессалійський володар, замість якого погодилася померти його дружина Алкеста; Евріпід зробив її героїнею однойменної трагедії.

22. Іфіса донька — Евадна, дружина Капанея, учасника походу проти Фів; кинулася зі скелі в похоронне вогнище свого чоловіка.

23. З філософської точки зору Мужність — це сукупність усіх чеснот. У греків — arete (звідси — жіноче ім'я).

37. Дев'ять доріг... — За переказом, стільки ж разів Філліда (див. прим до "М.", II, 353) вибігала до моря, виглядаючи свого нареченого.

49. Менелая жону… ганьбив… — Ідеться про сіцилійського поета Стесіхора (VI ст. до н. е.). За спрямовану проти Єлени пісню його осліпили її брати. Проспівавши, вже сліпцем, їй хвалу, він прозрів.

1б8. Храм, про який тут ідеться, був розташований біля цирку Фламінія.

177. Назва — від хвилі… — Латинське cumatile — "барви морської хвилі" від грец. kyma — хвиля.

191. Кефеїда — Кефеєва дочка Андромеда; Персей привіз її з Ефіопії на Серіф, один із Кікладських островів.

196. Каїк — річка в Малій Азії.

201. Із бровою брову поєднати… — Брови, що зрослися на переніссі, та низьке чоло були у римлян ознаками краси і принади.

205. Є в мене… книжка… — Йдеться про "Косметичні засоби для обличчя", лише частково збережену дидактичну поему.

223—224. Йдеться про Афродіту Анадіомену — богиню, що виринає з морської хвилі.

244. Добра Богиня — староіталійська богиня плодючості; до її містерій допускалися лише жінки.

251. Ту, що з Сідону... — Йдеться про Європу, дочку фінікійського володаря Агенора.

323. Месник неньки своєї — легендарний музикант Амфіон, син Антіопи; разом зі своїм братом Зетом вибудував мури довкола Фів.

329. Коський співець — грецький елегійний поет (IV ст. до н. е.), сучасник Каллімаха, вчитель Теокріта.

330. Із Теосу муж — Анакреонт (VI ст. до н. е.), славнозвісний співець вина і любові.

332. Гета-крутій — тип хитрого раба в елліністичній і римській комедії, зокрема у Менандра і Теренція.

335. Варрон — Марк Теренцій Варрон (116—27 до н. е.), винятково плідний римський вчений-енциклопедист, поет, поема, про яку тут ідеться, не збереглася.

385—386. Джерело… Діви — фонтан, що його спорудив Аґріппа на Марсовому полі; знаний дуже холодною і чистою водою, що йшла водопроводом з Апеннін. Туська ріка — Тібр.

390—392. Флот єгиптян потопив… — Ідеться про битву коло мису Акція (31 р. до н. е.). Сестра і дружина вождева з зятем… — Октавія і Лівія.

393. Мемфійська телиця… — Йдеться про храм Ісіди, що в Римі ототожнювалася з Венерою.

394. Три театри — Помпея, Марцелла і Бальба; найбільший з них, театр Помпея, збудований в 55 р. до н. е., вміщав до сорока тисяч глядачів.

399 Тамір — див. прим до "Л.", III, VII, 61–62; Амебей — афінський кіфаред III ст. до н. е.

401. Апеллес — славетний грецький живописець (IV ст. до н. е.); Венера — тут. "Афродіта Анадіомена" — одна з найвідоміших його картин.

409—410. Енній — видатний римський епічний поет (239–169 pp. до н. е.). В "Анналах" уславив свого сучасника Сціпіона Старшого (Африканського); на родинному кладовищі Сціпіонів йому було поставлено статую.

439—440. Послухала б Троя ради Пріама… — Пріам радив видати на вимогу греків Єлену,