Читати книгу - "Не повертай мене, Джулія Рейвен"

Крізь сон я відчула, як позаду мене продавилося ліжко. 

Ян щільно притискаючись, ліг поряд. Я інстинктивно сіпнулася, намагаючись відсунутись, але він лише посилив чіпкий захват і ще ближче притягнув до себе.

— Я завтра тобі все пригадаю, — попередила, ледве ворушачи язиком від утоми.

— Обов'язково, лялечко, — посміхнувся Ян, — а зараз спи.