Читати книгу - "Випадкова наречена, Поліна Креп"

Слухаю та киваю, заворожена його глибоким голосом та насиченою зеленню очей.

Ранком Теодор, наче ця кава, пом'якшив гіркоту підозрілості та посилив свою привабливість. Не знаю, що стало для нього сіллю. Але якщо так піде і далі, скоро я сама вимагатиму його поцілунків – на правах офіційної нареченої.

– Ну що, настав час знайомитись із нашою свахою?

– З ким, пробач?

– Подругою, яка так вдало підсунула тобі місце покоївки, – Теодор бере ключі від машини.

– З Мариною? Так, звичайно, – заплющую очі і посилаю мовчазні благання.

Будь ласка, Мариночко, будь чемною! Тільки не видай чогось, що знову розбудить у Тео підозрілого тирана.

 

________

Привіт!

Дуже вдячна за коментарі та оцінки. Хто ще не натиснув в браузері кнопочку "мені подобається"(або фіолетову зірочку у додатку), жмакніть, пліз. Так я зрозумію, що ви чекаєте на продовження та вигадуватиму для вас цікавинки і надалі.