Читати книгу - "Дев'ять Принців Амбера"

Мені не хотілося збиватися з курсу, тому я залишив все як є. Ерік дійсно міг керувати погодою.

Що поробиш. Ми, звичайно, продовжували плисти далі. Смерті в зуби.

Що тут можна ще сказати?

Другий шторм був ще гірший першого, але на цей раз за штурвалом з самої першої хвилини стояв я. Шторм був насичений електрикою і направлений тільки на кораблі. Він розкидав їх в різні боки. У результаті ми втратили ще сорок суден.

Чесно кажучи, мені навіть страшно було викликати Блейза і дізнаватися у нього, що сталося з його сухопутними військами.

— У мене залишилося приблизно двісті тисяч солдатів. Повінь.

Після чого я передав йому розповідь Рендома.

— Доведеться повірити, — сказав він.

— Але краще про це зараз не думати. Управляє він погодою чи ні, ми все одно поб'ємо його.

— Сподіваюся.

Я закурив і сперся про штурвал. Незабаром з'явиться Амбер. Тепер я знав, як потрапити туди, працюючи з Відображеннями, і по воді, і по суші.

Але у кожного є свої недоліки.

Хоча колись настане той день, і…

Темрява нахлинула раптовою хвилею, і почався шторм — ще гірший двох попередніх.

Ми дивом примудрилися вийти з нього, але я був переляканий. Шторми обрушувалися на нас один страшніший іншого, але ж ми були в північних водах. Якщо Каїн стримає своє слово, тоді все в порядку. Якщо ні, він виявиться в прекрасному положенні.

А отже, я тут же припустив, що він нас зрадив. А чому б і ні? Я приготував свій флот — сімдесят три останніх кораблі — до бойових дій, коли побачив, що наближається його ескадра. Карти збрехали — або, навпаки, вказали абсолютно точно — на нього, як на ключову фігуру майбутнього бою.

Флагман ескадри попрямував до мого, і я теж перебирав руками штурвал, рухаючись назустріч. Ми могли б зв'язатися через Колоду, але Каїн цього не зробив, а зараз він займав більш вигідне положення. Отже, фамільний етикет дозволяв йому використовувати ті переваги, які він знайде потрібними. Він явно хотів, щоб про цю розмову було відомо всім, тому що крикнув мені через рупор:

— Корвін! Негайно здай командування своїм флотом! Я перевершую тебе в чисельності. Тобі не пробитися!

— Я дивився на нього через тонку смугу води, яка відділяла нас, і підніс свій рупор до губ.

— А як же наша угода?

— Анульована і не має більше сили, — сказав він. — У тебе занадто мало сил, щоб завдати Амберу хоч якийсь серйозний збиток, тому краще пощади життя людей і здайся зараз.

Я подивився через ліве плече на сонце.

— Вислухай мене, брат Каїн. І в такому випадку дозволь мені зібрати раду капітанів: я дам тобі відповідь, як тільки сонце опиниться в зеніті.

— Добре, — відповів він, не вагаючись ні хвилини. — Думаю, вони по достоїнству оцінять своє положення.

Я відвернувся і наказав відвести корабель до решти суден, які групою стояли віддалік.

Якби я спробував сховатися, Каїн почав би переслідувати мене по Відображеннях, знищуючи мої кораблі один за іншим. Порохом на справжній Землі користатися було неможливо — він не вибухав — але якщо зайти по Відображенням досить далеко, то в нашу сторону загримлять і гармати. У Каїна вони є, а якщо я зникну, то флот не зможе пливти по Відображеннях і залишиться в одному з них просто як мішень для ескадри Каїна. Так що куди не кинь, все клин. Ми або загинули, або треба здаватися в полон.

Я витягнув карту Блейза і сконцентрувався. Через деякий час фігура на зображенні заворушилася.

— Так? — Сказав він.

Голос його був схвильований, я навіть чув навколо нього шум битви.

— У мене неприємності. Ми пройшли, але залишилося всього сімдесят три кораблі, і Каїн наказав нам здатися в полон до полудня.

— Чорт би його побрав! Мені не вдалося просунутися так далеко, як тобі. Зараз у нас тут битва, причому досить жарка. Цілий кавалерійський полк рубає нас на шматки. Так що поки не можу дати тобі ніякої поради. У мене вистачає своїх неприємностей. Роби, як порахуєш за потрібне. Вони знову атакують!

І контакт був перерваний.

Я витягнув карту Жерара.

Коли ми почали говорити, мені здалося, що я бачу за його спиною тонку берегову лінію. Якщо мої припущення були вірні, то він зараз знаходився в південних водах. Мені не хотілося нагадувати йому нашу розмову. Я просто запитав, чи може він допомогти мені проти Каїна, і чи захоче це зробити.

— Я погодився тільки пропустити тебе, — сказав він. — Ось чому я відвів свою ескадру на південь. Я не зміг би прийти тобі на допомогу вчасно, навіть якби захотів. І я ніколи не обіцяв допомогти тобі вбити нашого брата.

І перш ніж я відповів він перервав зв'язок. Він був правий, звичайно. Він погодився надати мені можливість перемогти, а не вигравати за мене мою битву.

Що ж мені залишалося робити? Так, Рендом був правий.

Я закурив, крокуючи взад і вперед по палубі. Ранок давно вже скінчився. Туман зник, і сонце ласкаво припікало плечі. Скоро буде полудень. Може, години через дві…

Я задумливо потасував колоду, прикинув її на руці. Я звичайно можу з їх допомогою влаштувати поєдинок волі або з Еріком, або з Каїном. Таку можливість карти теж нам давали, а можливо і багато чого іншого, про що я не знав. Вони були зроблені з секретними можливостями по велінню Оберона, рукою божевільного художника Дворкіна Барімена, дідка з ненормальними очима, який був чарівником, святим, або психологом — тут думки розходилися — з якогось далекого Відображення, де Батько врятував його від жахливої уготованої йому кари, яку він сам на себе накликав. Подробиці були невідомі, але з тих самих пір він був дещо не в собі. Тим не менше він був великим художником, і ніхто не заперечував, що він володів якоюсь дивною силою. Він зник багато сторіч назад, після того, як створив карти і виклав Лабіринт в Амбері. Ми часто говорили про нього, але ніхто не знав, де він може бути, і куди зник. Можливо, Батько просто прикінчив його, щоб секрети залишилися секретами.

Каїн, однак, буде готовий до такого нападу, і напевно мені не вдасться зламати його, хоча втримати його я зможу. Але і в цьому випадку майже напевно його капітанам відданий наказ атакувати.

Ерік же буде готовий до всього — в цьому не було сумніву. Правда, якщо мені нічого не залишиться робити, то це все ж таки хоч якийсь вихід. Втрачати мені