Читати книгу - "Концентраційні табори в Совєтському Союзі, Андрій Микулін"

району і зв'язане з копальнями залізницею. В'язні працюють на видобуванні золота, на лісорозробках та будують річковий причал.

27. Боровичілаг. Новгородська область, Боровичський район. Під час війни табори були переповнені військовополоненими. Є відоме управління таборів з 10 окремими таборовими пунктами.

28. Буреялаг. Амурська область, Бурейський район. Табори знаходяться над р. Бурея, притока Амуру. В'язні працюють на видобуванні бурого та кам'яного зугілля, частинно золота і різних мінералів.

29. Бюгюкелаг. Розташований на течії р. Лени в північній частині Якутської области. Місто Бюгюке — це велика військова база для північної советської авіяції. В'язні працюють в копальнях золота та вугільних шахтах.

30. Вайгачлаг. Табори розташовані на острові Вайгач, Льодового океану. Пересічна температура зимою мінус 24 ступенів, в липні плюс 4 ступенів. Шаліють жахливі вітри з снігами.

Табори називаються «Особлаг-Вайгач», і належать до групи таборів Воркути. В'язні працюють в копальнях олива (свинцю), обслуговують військове летовище та воєнно-морські бази. Тяглість робочого дня 12–14 годин. (Автор цієї книжки особисто перебував на остр. Вайгач).

31. Ванзеватлаг, Північний Урал, на р. Обь. Докладних відомостей немає. Табір засекречений.

32. Верещагіно, Красноярський край. Табори знаходяться по течії р. Єнісей. В'язні працюють на лісорозробках та будівництвах.

33. Верещагінолаг. Знаходиться на острові Сахалін на березі Амурського лиману. В'язні обслуговують воєнно-морські бази та працюють в рибальській промисловості. Табори засекречені.

34. Верхнє-Імбатське. Евенкійська національна округа РСФСР в Сибірі. Табори розташовані над р. Єнісей. Відомі під ч. 704.

35. Волго-Дон. Табори розташовані вподовж збудованого каналу «Волга-Дон». В'язні працювали на будові каналу. Частина таборів зліквідована і перевезена в інші місця СССР; частина залишилася для обслуги каналу.

36. Вівцерадгосп Хакаський. Знаходиться в Красноярському краю, Устабаканського району. «Вівцерадгосп» та його райони призначені для заселення депортованих, зокрема українців із Західніх Земель України.

37. Вірховкалаг (Віхоревка). Знаходиться в Прибайкаллі, 60 км. від Заярська. В'язні працюють на різних працях: будівництво, копальні, заводи, лісорозробка.

38. Владивосток, Приморський край. В місті функціонує велика тюрма для в'язнів. Вона має також пересильну в'язницю, де скупчують в'язнів для навантаження на пароплави, потім розвозять до інших концтаборів Далекого Сходу.

39. Вєльськлаг. Архангельська область. Вєльськ — залізнична станція Коноша-Котлас. Табори мають ч. 224. Управління знаходиться під Вєльськом. В'язні працюють на лісорозробках, лісосплаві, на вантажник працях та частинно в хемічній промисловості.

40. Верхоянськлаг, Якутська АССР, Верхоянський край. Табори Верхоянська мають загальне ч. 261 і розташовані вздовж ріки Яни. Один з таборів, за свідченнями поворотців, будує величезний комбінат плавлення цини та міді. В'язні працюють в більшості в копальнях міді та цини, а також на видобуванні інших кольорових металів.

41. Верхнє-Уральськ, Челябінська область, Верхньо-Уральський район. Табори розташовані по р. Урал та навколо міста Магнітогорськ. В районі Верхньо-Уральську започатковано розроблення різної руди та кольорових металів. В самому місті знаходиться велика в'язниця. В'язні працюють на різних роботах, в більшості в копальнях.

42. Верхній Уфалейлаг. Табори розташовані в районі міста Верхній Уфалєй, у якому збудовано нікельовий комбінат та металюрґійний завод військового значення. Управління таборів знаходиться в місті і охоплює собою 30 окремих концтаборів. Головним чином в'язні працюють в копальнях та на заводах.

43. Вілюйськлаг. Місто є центром Вілюйського району, Якутської АССР і розташоване на р. Вілюї, притока р. Лени, 600 км. від Якутська. В'язні працюють в копальнях золота, видобувають вугілля та обслуговують сільське господарство (МТС-и).

44. Вітімлаг. Знаходиться в Якутській АССР на р. Вітіма, притока р. Лени. В'язні будують залізницю, працюють в копальнях золота, слюди та кам'яного вугілля.

45. Вологда. Місто Вологда є центр Вологодської области РСФСР. Навколо Вологди та по всій області знаходиться численна кількість концтаборів під ч. 158. З усіх таборів відомо про існування 18 таборових пунктів. Більшість в'язнів працює на лісорозробках. Вологодська область є також місцем для заселення депортованих з поневолених Москвою неросійських країн.

46. Волховлаг. Управління таборів знаходиться в м. Волхов, Ленінградської области. До 1941 року табори називалися «Волхострой», які будували велику гідроелектрівню. В'язні в більшості працювали при обслузі Волховської гідроелектрівні на р. Волхов. Після ліквідації концтаборів в'язні знаходяться на будівництві «Ладогстрой».

47. Воркуталаг. Поштова скринка 244/І-32. Воркутські концтабори знаходяться в Комі АССР, Ненецькій Національній та Ямало-Ненецькій національних округах. Управління концтаборів розташоване в новозбудованому місті Воркута, за північним колом, яке є центром вугільного комбінату «Воркутвугілля». 1941 року руками в'язнів закінчено будову залізниці Котлас-Воркута, якою тепер перевозиться вугілля через Котлас та по залізниці Архангельськ-Вологда до м. Щербаково (кол. Рибінськ), де збудовано величезний, мілітарного значення, металюрґійний комбінат.

Стара адреса двох груп концтаборів була: поштова скринька ч. 233-Р і ч. 223. Всіх в'язнів до 1954 року нараховувалося приблизно до 145.000, а 1954 року — до 120.000. Відомими є табори ч. 224/1 до 224/61, тобто 61 табір. Згідно з зізнаннями поворотців-чужинців, на Воркуті нараховується до 50 шахт, у яких працюють в'язні. Головний табір має адресу: поштова скринька ч. 244/19. Табір ч. 244/32 є спеціяльного призначення для покараних в'язнів з суворим режимом. Концтабір ч. 51 виробляє цеглу, а ч. 61 — цемент. До 90 % складу в'язнів — це засуджені за статтею 58.

В 12-му таборі ч. 223-Р «Предшахтная» ув'язнено понад 1.500 жінок, які працюють на будівництвах, земляних працях та сортуванню каміння. 14-те управління концтаборів керує ремонтно-механічними майстернями (РММ), які фактично не є майстернями, а заводом. 16-те та 17-те управління керують цегельними заводами на яких працює 9.000 жінок.

Крім того, Воркутлаг має окрему тюрму та санітарне містечко, яке фактично є концтабором для інвалідів і хворих в'язнів.

На Воркуті відбулося в червні 1953 року повстання проти компартії та російсько-совєтської влади.

48. Витегралаг, Воголодська область, Витеграський район. Табір має ч. 212 і знаходиться над р. Витегра, що впливає до Онезького озера. В'язні працюють на Онезькій іригаційній системі, лісорозробках та в копальнях.

49. Весляна, Комі АССР, на віддалі 50 км. від залізниці Котлас-Воркута — в західно-північному напрямі. Належав до Ухто-Печорських таборів. Тепер до Пєчорстрой.

50. Горький (кол. Нижній Новгород) на р. Волга. Управління табору знаходиться в місті і відоме під ч. 165. Є відомими 12 таборових пунктів. В'язні працюють на лісорозробках, суднобудівельному заводі та вантажниками на річковому причалі.