Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

— Так і стоятимеш? — запитує Кирило, і я чомусь певна, що він усміхається.

— Ти мене запросив, — кажу раптом охриплим голосом, зовсім не схожим на мій. — Я думала, ти за головного.

Йому потрібна секунда, щоб стиснути мою талію в долонях і, підійнявши мене в повітря, посадити на стільницю за спиною. Поки я ошелешено приходжу до тями, Кирило вклинюється в мене між ніг і, обхопивши рукою потилицю, із силою штовхає мене на себе.

Гасіть світло, він мене цілує.