Читати книгу - "Терпкий смак твого кохання , Лада Короп"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рита глибоко вдихнула, намагаючись зібратися з думками. Її погляд упав на Андрія, який все ще посміхався, ніби не усвідомлюючи, що їхня ніч була не лише поверненням до старих почуттів, але й новим викликом, що вимагав сміливості. «Андрію», — почала вона знову, але цього разу її голос звучав впевненіше, хоч і з ноткою тривоги.
— Ми не можемо повернутися до того, що було…
Він підняв брови, його усмішка зникла, і очі стали серйозними.
— Чому? Я думав, що ми знову можемо спробувати...
— Я знаю, що ти хочеш, але... ти одружений, — промовила Рита, відчуваючи, як слова важко виходять з її уст. Вона знала, що це правда, але водночас, це була непроста правда. Вона хотіла дати Андрію шанс, але не могла зрадити себе.
Андрій похмурнів, його погляд став відстороненим.
— Це не так просто... ми ж не могли передбачити, що так вийде. Я думав, що все це залишилося в минулому. — Але це не так, — відповіла Рита, відчуваючи, як її серце стискається. — Ти маєш сім'ю, і я не можу бути тією, хто руйнує твоє життя. Навіть якщо це Віта, яка не заслуговує на щастя.
Вона відвернулася, обернувшись до вікна, щоб не бачити його реакцію. Вулиця все ще була наповнена радісними звуками нового дня, але в її душі панувала тиша. Вона знала, що робить правильний вибір, але це не робило її рішення легким.
— Рито, я щиро люблю тебе, — сказав Андрій, його голос став тихішим, але сповненим емоцій. — Я не можу просто відпустити тебе. Ти потрібна мені.
Її серце знову закалатало, але цього разу не від радості, а від болю.
— Андрію любов не завжди достатня. Іноді потрібно приймати важкі рішення, щоб захистити себе і тих, кого любиш. Вона повернулася до нього, намагаючись прочитати його думки в очах. Вони обидва знали, що це було важливе рішення, проте ілюзії про повернення до минулого розсипались, залишивши лише гіркі спогади. Андрій глибоко зітхнув, і Рита зрозуміла, що він розуміє. Вони були на межі чогось нового, але це нове не могло виникнути на основі старих обіцянок, які більше не мали сили.
— Рито, я не щасливий у своєму шлюбі. Ти це знаєш. Я колись думав, що можу це змінити, але…
— Це не моя відповідальність, — перебила його вона, відчуваючи, як серце стискається від болю. — Я не можу стати твоїм рятівником, твоїм виходом з цієї ситуації. Я хочу, щоб ти був щасливий, але щастя не може будуватися на невиконаних обіцянках і зраді.
Андрій опустив голову, його плечі згорбилися під тягарем її слів. Вона знала, як важко йому це давалося, але водночас, це було необхідно. Це було те, що вони обоє потребували — можливість рухатися далі, не обтяженими минулим.
— Можливо, ти права, — нарешті сказав він. У його голосі звучала гірка зневіра, але також і прийняття. Рита відчула, як сльоза скотилася по її щоці, але вона знала, що це був правильний шлях.
— Це не кінець. Це просто новий початок для нас обох, — тихо промовила вона, намагаючись знайти в собі сили. Вони обидва заслуговували на щастя, але не в цій ситуації.
Вона зробила крок назад, залишаючи його в тиші. Вона знала, що це рішення було важким, але також і необхідним. Часом, щоб знайти справжню любов, потрібно відпустити те, чого вже не може бути.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Терпкий смак твого кохання , Лада Короп», після закриття браузера.
