Читати книгу - "Як народжуються емоції"

віку. Але існує багато досліджень, які вказують, що дорослі поняття емоцій розвиваються в них пізніше. От наскільки пізніше — це питання відкрите.

Інші докази на користь моєї гіпотези про назви емоцій походять із доволі неочікуваного джерела: від людей, які працюють із шимпанзе. Дженніфер Фуґате, колишня докторантка, а потім співробітниця моєї лабораторії, зібрала фотографії мімічних конфігурацій шимпанзе, які декотрі вчені вважають емоційними проявами, серед них — обличчя під час «гри», «крику», «шкірення зубів» та «ухкання». Вона перевірила експертів із шимпанзе та новачків, аби побачити, чи зможуть вони розпізнати ці конфігурації, і спершу жоден не зумів це зробити. Тому ми провели експеримент, подібний до тих, що були з дітьми: половина наших експертів та новачків бачила саме лише зображення мімічних конфігурацій шимпанзе, а половина бачила їх, позначені вигаданими словами, такими як «пінт» для обличчя під час гри та «сане» для обличчя в крику. Наприкінці лише ті наші об’єкти, що засвоїли слова, змогли правильно категоризувати нові мімічні конфігурації шимпанзе, демонструючи, що вони набули поняття категорій облич.

У міру дорослішання діти, безумовно, формують цілу поняттєву систему емоцій. Це всі поняття емоцій, які вони вже засвоїли в житті, заякорені словами, що називають ці поняття. Вони категоризують різні конфігурації обличчя й тіла як ту саму емоцію, а одну конфігурацію — як багато різних емоцій. Нормою є мінливість. То де ж статистична закономірність, що тримає разом поняття, на кшталт «Радості» або «Гніву»? У самих словах. Найпомітнішою подібністю, яку мають усі випадки «Гніву», є те, що всі вони називаються «гнів».

Коли діти вже здобувають первинне поняття емоцій, важливими для розвитку їхньої поняттєвої системи емоцій стають інші фактори, крім слів. Вони приходять до усвідомлення, що емоції — це події, що тривають у часі. Емоція має початок або причину, що їй передує («До кімнати зайшла мама»). Потім іде середина, суть того, що відбувається зараз («Я рада бачити маму»). Далі — кінець, наслідок, що відбувається пізніше («Я усміхнусь, і мама усміхнеться у відповідь та обійме мене»). Це означає, що випадок поняття емоцій допомагає осмислити більш тривалі потоки сенсорних сигналів, поділяючи їх на чіткі події.

Ви бачите емоції в морганні, насуплених бровах та інших рухах м’язів; ви чуєте емоції в силі та ритмі голосів; ви відчуваєте емоції у вашому власному тілі, але емоційна інформація не міститься в самому лише сигналі. Ваш мозок не був запрограмований природою розпізнавати вирази облич та інші так звані емоційні прояви, а потім рефлексивно діяти на їхній підставі. Емоційна інформація міститься у вашому сприйнятті. Природа надала вашому мозку вихідні матеріали для обладнання самого себе поняттєвою системою, сигналами від хору готових допомогти дорослих, які говорять вам назви емоцій продумано та навмисно.

Засвоєння понять не припиняється в дитинстві — воно продовжується протягом усього життя. Іноді у вашій первинній мові з’являється нова назва емоції, породжуючи нове поняття. Наприклад, нещодавно до англійської мови увійшло слово schadenfreude (злорадство), німецька назва емоції. Особисто мені хотілося б іще додати до англійської грецьке слово стенахорія, що пов’язане з відчуттям приреченості, безнадії, нестачі повітря та вільного місця. Я навіть можу уявити певні любовні стосунки, де це поняття емоції було б до речі.

Інші мови взагалі мають чимало назв емоцій, з якими пов’язані поняття, що не мають еквівалента в англійській. Наприклад, російська мова має два окремих поняття того, що американці називають «гнівом». Німецька має три окремих «гніви», а китайська — аж п’ять. Якби вам треба було вивчити будь-яку з цих мов, ви мусили б засвоїти ці нові поняття емоцій для конструювання сприйняттів та досвіду поводження з ними. Ви розвинули б ці поняття швидше, якби пожили з носіями нової мови. На нові поняття впливають старіші з вашої первинної мови. Носії англійської, які вивчають російську, наприклад, повинні навчитися розрізняти гнів на людину під назвою «сердиться» та гнів із більш абстракт­них причин, таких як політична ситуація, що називається «злиться». Друге поняття більш схоже на англійське «Гнів», але російськомовні люди частіше використовують перше; у результаті англомовні також частіше використовують «сердиться» та розширюють його неправильне використання. Це є помилкою не в біологічному сенсі, оскільки жодне з цих понять не має біологічного відбитка, а в культурному.

Нові поняття емоцій з іншої мови можуть також модифікувати поняття з вашої рідної мови. Одна дослідниця з моєї лабораторії, Александра Турутоглу, приїхала з Греції, щоб вивчати неврологію. Коли ж вона стала трохи краще говорити англійською, її грецькі та англійські поняття емоцій почали змішуватися. Наприклад, грецька мова має два поняття «Провина», одне для незначних порушень, а інше — для серйозних. Англійська ж охоп­лює обидві ситуації одним словом guilty. Розмовляючи зі своєю сестрою, яка залишилася в Греції, Алекс якось використала «суттєвішу» назву провини (еногі), описуючи, як вона з’їла забагато пирога на пляжній вечірці нашої лабораторії. Її сестрі це здалося занадто мелодраматичним. У цьому випадку Алекс сконструювала свій досвід із десертом за допомогою англійського поняття провини.

Сподіваюся, тепер ви розумієте серйозність питання. Назви емоцій не стосуються емоційних фактів у світі, що зберігаються у вашому мозку, немов статичні файли. Вони відображують різноманітні емоційні значення, які ви конструюєте з простих фізичних сигналів у світі за допомогою ваших знань про емоції. Ви здобули ці знання почасти від колективного знання, що містилося в мізках тих, хто піклувався про вас, говорив із вами та допомагав створювати ваш соціальний світ.

Емоції не є реакціями на світ; вони є вашими конструкціями світу.

• • •

Як тільки у вашому мозку встановлюється поняттєва система, вам не потрібно точно пригадувати або вимовляти назву емоції для конструювання випадку емоції. Фактично, ви можете переживати та сприймати емоцію, навіть якщо не маєте для неї назви. Більшість із тих, хто говорить англійською, мала змогу радіти невдачі когось іншого задовго до того, як до їхньої мови увійшло слово schadenfreude. Усе, що вам потрібне, — поняття. Як отримати поняття емоції без назви? Ну, поняттєва система вашого мозку має особливу силу, що зветься поняттєвою комбінацією. Він комбінує наявні поняття для створення вашого найпершого випадку нового поняття емоції.

Моя подруга Батья Мескіта займається психологією голландської культури, і коли я вперше приїхала до неї в гості в Бельгію, вона розповіла мені, що ми маємо спільну емоцію gezellig. Зручненько влаштувавшись у своїй вітальні, пригощаючи вином та цукерками, вона пояснила, що ця емоція означає комфорт, затишок та перебування вдома разом із друзями та коханими. Gezellig — це не якесь внутрішнє почуття, яке одна людина має до іншої, а спосіб відчуття себе у світі. Жодне окреме слово в англійській мові не здатне описати gezellig, але як тільки Батья пояснила мені його значення, я одразу ж його відчула. Її використання цього слова запросило мене сформувати якесь поняття, як це роблять діти, але шляхом поняттєвої комбінації — я автоматично застосувала свої поняття «Близька подруга», «Любов» та «Насолода», з дотиком «Комфорту» та «Благополуччя». Проте такий переклад був не ідеальним, бо в мій американський спосіб відчуття gezellig я вклала поняття емоцій, що більше зосереджені на внутрішніх відчуттях, аніж на тих, що описували ситуацію.

Поняттєва