Читати книгу - "Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак"

хто міг його запідозрити в таємних змовах, маніпуляціях урядом, контролем фінансового ринку чи інших масштабних подіях. Не було тих, хто міг знати, що він Глава Братства Дев'яти Невідомих і що ті люди, які відвідують його, це мало не найвпливовіші люди на планеті, в чиїх руках лежить велика частина ресурсів і влади на всій землі.

– Перша книга присвячена техніці пропаганди і методам ведення психологічної війни. – Евран взяв книгу в руки і розкрив її, акуратно перегорнув перші сторінки. – Зі всіх наук, – він перевів свій погляд на чарівну Ганну, яка тепер так жадібно слухала, – найнебезпечніша – це наука про контроль над думками людей, тому що вона дозволяє керувати цілим світом. Коли ці знання просочилися в суспільство, їх почали масово використовувати для залучення людей в армію, і в недалекому майбутньому була розв'язана Перша світова війна.

Політичні ігри стали витонченішими, і прості люди втратили більшу частину своєї усвідомленої свободи. Зараз людина не може знати, які думки його власні, а які були їй нав'язані.

– Вбити тіло – це не так страшно, як вбити людину в середині цього тіла. – Боязко вимовила Ганна, відчуваючи на собі погляд Глави Братства. – В якийсь момент, всі ці страшилки про зомбі апокаліпсис стають реальнішими, коли розумієш, що ми вже зомбі.

Він нахилився за наступною книгою. Масивний рукопис опинився в його руках, і він знову розкрив її. Пожовклі сторінки перекладалися з одного боку в інший, края їх були вже нерівними від часу і частого використання.

– Друга книга присвячена фізіології. В ній описані способи, як вбити людину одним дотиком – смерть походить від зміни напряму нервового струму. Те, що вам відомо, як дзюдо – це теж просочування інформації з цієї книги. Багато східних єдиноборств стали грунтуватися на знаннях, описаних в ній. З чуток, одного разу Тибетський чернець повернувся з далекої подорожі, і навчив своїх соратників першим п'ятнадцяти прийомам, кожен з яких був смертельним.

– А хіба в цій книзі не було знань, які не вчили би людей вбивати?

– Людей не треба вчити вбивати. – Відповів Цар замість Еврана. – Це в них в крові. Люди жорстокі за своєю природою, хоч так і не вважають, але все ж залишаються тваринами. Навіть найінтелігентніша людина стане звіром, якщо йому дати зброю і дозволити вбивати.

– На жаль, так і є. – Погодився Евран. – Людина не знає свою природу і не приймає її. Ми часто заперечуємо в собі нашу тваринну суть, не звертаючи на неї увагу. Але коли, щось залишається без уваги – воно може вийти з – під контролю. Всі війни велися заради миру і благополуччя, але саме в цей час здійснювалося найбільше вбивств, насильства, грабежів і зрад. Саме людина – найнебезпечніший звір на нашій планеті.

– А ця книга може приносити благо? – З цікавістю запитала Ганна.

– Знання – це тільки знання. – З посмішкою відповів Глава Братства – Дії, що здійснюються нами – це вже інше. Знання не можуть бути хорошими або поганими, а ось наші дії так. В цій книзі написано про будову нашого тіла, до самих найдрібніших подробиць. Завдяки їй, у світі з'явилися такі науки, як анатомія, хірургія, травматологія і багато інших. Трансплантологія – сьогодні люди вміють пересаджувати серце і інші органи, знають, як вони працюють і чому люди хворіють.

Евран зробив паузу і подивився на своїх братів. В багатьох на обличчях був жаль.

– Але і ці знання придбали форму ненависті і насильства і це теж наша провина. – Евран поклав книгу на місце. – В цих книгах є багато знань. Третя книга про мікробіологію, про структуру клітин і різних бактерій, а четверта про метали та їх властивості. Знання про хімію взяті з неї ж. Всі ці легенди про алхіміків, що перетворюють свинець на золото реальні. Сьогодні доступна лише частина інформації. Тільки уявіть, що б було, якби люди дізналися, що можна зробити вічний метал.

– Можна було б зробити якісну техніку, яка не ламатиметься! – Наївно подумала дівчина, але Евран її відразу спустив на землю.

– Зброя! – Грізно вимовив він. – Вони б робили з нього зброю і тільки. І в кого раніше з'явиться ця технологія, той намагатиметься отримати перевагу над іншими. Всі ці таємниці на те і таємниці, щоб бути прихованими від сторонніх очей. Світ багато до чого не готовий.

В його руках з'явилася п'ята книга. Він тримав її немов маленьку дитину. З такою ніжністю і трепетом.

– Це писання містить в собі вчення про всі засоби зв'язку. – Заявив Евран. – Земних і позаземних.

Від його слів по спині Ганни пробігли мурашки.

– "Позаземних". – Повторила вона собі.

– Так, ми не одні! – Евран уловив здивування дівчини і прекрасно її розумів. – Всесвіт величезний, щоб в ньому були тільки ми. В цій книзі написано, як підтримувати зв'язок з позаземними цивілізаціями.

– Були ті, хто входив в контакт з інопланетянами?

– Можна і так би мовити. Ти, напевно, чула історії про НЛО і про те, як інопланетні істоти викрадали людей для своїх дослідів. Звичайно ж, ми не могли допустити, щоб про це дізналися, і ми перетворили це все на міфи та казки. Тільки так, правда та, що лежить на видноті – може залишитися непомітною.

– Але, як вони могли прилітати сюди, якщо вони так далеко?

– Відповідь на це питання теж є. Шоста книга присвячена таємницям гравітації. В ній все про фізику і математику. Ця книга, відома історикам тільки з чуток, а написане в ній, вважають легендами. Кілька років тому, в Тибеті, у Лхасі, виявили деякі санскритські документи і послали їх для перекладу в університет Чандригарх. Доктор Руф Рейну з цього університету заявила, що ці документи містять інструкції по спорудженню міжзоряних космічних кораблів!

Їх спосіб пересування, сказала вона, був "антигравітаційним" і базувався на системі, аналогічній використаній в "лагхимі", невідомій силі "я", існуючою в психічній будові людини, "відцентрової сили досить, щоб здолати все гравітаційне тяжіння". Згідно з вченням індійських йогів, це та "лагхима", яка дозволяє людині левитирувати.

Ті речі, що звучали в цій кімнаті, справляли на Ганну найсильніше враження. Водночас вона сильно злилася і розривалася від інтересу та захвату. Евран по черзі розповідав про кожну книгу і чому це так важливо. Він намагався пояснити все це, що б вона розуміла, заради чого ризикувала життям. Весь той біль, через який вона пройшла, всі ті події, які залишили свої відбитки на її крихкому тілі були не даремні.

Цар, безперечно, зробив багато що для Братства, але ніхто не заперечуватиме, що за