Читати книгу - "Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак"

ним, як і за кожним великим чоловіком у цьому світі, стояла не менш велика жінка. Глава Братства розповів їй і про книги, що залишилися, які зберігали в собі такі знання як: сомнология, зародження життя, простір – час і інші науки, які тільки зараз починають з'являтися в суспільстві.

Ганна подивилася на свого чоловіка і замислилася – "Ловець Снів", це адже насправді унікальна наука.

Остання книга – дев'ята, присвячена соціології і розповідає про закони еволюції суспільства. Вона дозволяє передбачати зародження, стадії розвитку і згасання. Завдяки цим знанням, Братство могло успішно вести свою діяльність, залишаючись в тіні і рухати суспільство до процвітання, хоч не завжди це було мирними способами. Коли Евран розповів про всі дев'ять книг, повисла довга пауза.

Цар весь цей час слухав, сидячи в кріслі і дивлячись на Еврана. Глава Братства здогадувався, чого він чекав, але чомусь вирішив, що той повинен сам про це сказати. Так і сталося.

– Залишилася десята книга. – Впевнено заявив Цар, неначе знав про її існування не з чуток. – "Реінкарнація"– Євангеліє від Дітара.

Лео Евран виявився правий.

– Так. – Відповів він Царю. – Дев'ять книг написані самим засновником Братства – Ханоєм Побідоносцем, тут знання, які він виніс з Підземного Світу. А десяту книгу додав Дітар. Дві тисячі років назад, він був членом Братства. Потім Братство перейшло до Ашоки. На першій сторінці цієї книги написано, що цю книгу має право прочитати тільки його друг Ханой. Так, що жоден з нас її не читав.

Ганна поглянула на нього.

– Він не схожий на себе. – Думала дівчина. – Вперше в житті він не впевнений. Що ж такого в цій книзі і хто він, раз знає про неї?

Ці думки обірвалися кроками Еврана з книгою в руках. Цар одразу підійшов до нього, жадібно впивая свій погляд на писання Дітара. Лео Евран відкрив першу сторінку десятої книги і показав Цареві.

Починалася перша сторінка словами:

"Лише одному Ханою належить честь і шана".

"Людство може прийти на Землю або піти в Підземне Царство, а планета існувала завжди".

Далі був текст, написаний рукою самого Дітара:

"Тоді, в кровопролитній війні між людьми і рептилоїдами, під час якої земля була "розколота", з кров'ю змішана, краплі крові були на кожному камінчику, перемогу отримали люди на чолі з Ханоєм, а рептилоїди були знищені назавжди. Люди, що перемогли, забрали собі обидва світи: Надземний і Підземний".

"В нашу останню зустріч з Ханоєм, ми попрощалися назавжди. Він пообіцяв мені, вийти з Підземного Світу, а я йому дізнатися, що таке "реінкарнація". Свого слова я додержав. Відповідь знаходиться в цій книзі. Вона повинна зберігатися в Братстві разом з іншими дев'ятьма книгами Ханоя, і її заборонено читати всім, крім Злітаючого Дракона Побідоносця. За дві тисячі років багато що зміниться, але можу сказати одне, що вам потрібно жити по Кодексу Честі Братства, і Ханой сам вас знайде".

Цар подивився на Еврана і інших. Ніхто з них, до цього моменту не відкривав цю книгу, тільки він зважився на такий вчинок. Його серце стукало, як сотні відбійних молотків, розгонячи кров по венах. В момент тиші, його стук було чутно іншим, такий глухий і різкий, як віддалене звучання барабана.

– Ця книга – все, що мені треба. – Сказав Цар. – Я шукав її так довго, і тепер вона в моїх руках.

Його перебив Глава Братства:

– Ти перший, хто відкрив її, тепер ти рівний Ханою. Прочитай же нам, про що вона оповідає.

Цар знову опустив погляд на пергамент і вглядався в букви.

– "Кодекс Братства" – Височів напис, даючи назву наступній главі.

Губи його заворушилися, і в кімнаті зазвучав могутній голос людини -рівній Ханою:

– Вибери смерть, якщо запропонують зраду. Зради Братства не існує. Не можна визнавати його існування.

– Оберігати таємницю Братства ціною свого життя. Не зрадь Братство або його секрети. Ніколи не дізнавайся справжнього імені інших членів Братства.

– Будь готовий до того, що Глава Братства щодня може зажадати твоє життя. Поважай Главу Братства і виконуй його накази.

– Хто одного разу вкрав, той злодій назавжди. Не вкради в інших членів Братства.

– Честь дорожча за життя. Не вбий іншого члена Братства.

– Кожен член Братства заслуговує на рівне відношення. Якщо він поранений – його треба рятувати, якщо він зрадив – його потрібно покарати. Рівність і Єдність – основа Братства. Живи по Кодексу – інакше накличеш на себе лють Ханоя.

– Дітар – це Ісус? – Раптом запитав Цар.

Лео Евран ствердно кивнув головою і дав знак людям, що сидять навколо нього. Члени Братства піднялися зі своїх стільців.

– Коли Братство було в небезпеці – ти його врятував. – Говорив він Царю. – Тобі вдалося це зробити так, як написано в нашому Кодексі. Зараз ти сидиш в моєму кріслі і це не випадково. – Евран зняв з себе бордову мантію і зробив кілька кроків до Царя. – Ти самий гідний з нас і ближче за всіх до Ханоя. Ти втілив його вчення в життя і довів, що ті заповіді, що залишив нам він – це закони життя. Той, хто їх наслідує – стає Великим.

Цар підвівся і теж підійшов до Еврана. Він зняв з себе сорочку і залишився з голим торсом перед іншими членами Братства.

– З цієї самої хвилини, ти наш брат, ти наш батько і ти наш Цар. Ти один з Братства Дев'яти Невідомих. Тепер ти – саме Братство! – Евран дав йому мантію і він надів її. Всі члени Братства вимовили їх таємничу клятву і схилили голови перед Царем. В Ганни захватило дух. Так от виявляється хто він, її улюблений чоловік. Брати почали покидати кімнату, залишилися тільки Евран, Цар і Ганна. Тоді Евран знову звернувся до Царя:

– Моє ім'я стало відомим, я повинен покинути Братство і зникнути. Братство тепер у твоїх руках. Я ввіряю його тобі і впевнений, що це найправильніший вибір у моєму житті.

Цар обійняв його і подякував за довіру. Евран був радий передати повноваження, тепер Братство в надійних руках. І на його обличчі засіяла посмішка. Він вже збирався піти, але перед цим встиг шепнути Цареві пару фраз:

– На вулиці, в машині твої старі знайомі, думаю, пора тобі з ними поговорити. – Евран говорив про машину Лангре, в якій він зараз сидів зі своїм напарником Стефаном і чекав, коли Цар вийде зі свого нового притулку.

– Ах, так. – Трохи не забув. – Цей будинок теж тепер ваш. Він повністю приведений в порядок і слуги вже отримали