Читати книгу - "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"

міркуваннях ніколи не виходив із власних симпатій або антипатій. Якщо треба було зробити щось важливе, він міг звернутися по допомогу навіть до заклятого ворога. Якщо людина завдавала йому особистих образ, але була найкращим кандидатом на якусь посаду, Лінкольн без вагань призначав її, наче вона була його другом... Не думаю, що він колись звільняв когось із посади через те, що той був його ворогом, чи з особистої неприязні».

Частіше за все Лінкольна винуватили і ображали ті люди, яких він особисто призначав на відповідальні посади, — Макклеллан, Сьюард, Стентон і Чейз. Крім того, за словами Герндона, Лінкольн вважав, що жодну людину не слід ні вихваляти, ні ганити за те, що вона зробила чи не зробила, тому що «всі ми — лише діти умов, обставин, навколишнього середовища, освіти, набутих звичок і спадкових рис, які формують людину і роблять її такою, як вона є і якою залишиться назавжди».

Може, Лінкольн і мав рацію. Якби ми успадковували фізичні, розумові й емоційні якості наших ворогів, якби життєві умови складалися для нас таким же чином, як і для наших ворогів, то ми діяли б, як вони. Ми просто не могли б учинити інакше. Тож давайте знайдемо в собі хоч трохи духовного вогню і повторимо за індійцями сіу їхню молитву: «О Великий Духу, не дозволяй мені ганити чи судити людину, поки я не поношу її мокасини два тижні». Тому замість того, щоб плекати ненависть до своїх ворогів, поспівчувайте їм і подякуйте Богові, що він не створив вас такими, як вони. Замість того щоб ганити ваших ворогів і мститися їм, поставтеся до них із розумінням, допомагайте їм і моліться за них.

Я виріс у родині, яка читала Біблію і постійно цитувала її. Щовечора ми ставали на коліна і промовляли «сімейну молитву». Я досі чую, як мій батько на далекій фермі у Міссурі повторює слова Ісуса — слова, які цитуватимуть доти, доки люди сповідуватимуть Його ідеї: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, благословляйте тих, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і женуть вас».

Мій батько намагався будувати своє життя згідно з цими словами. І вони запалили в його душі світло, яке можновладці всього світу шукають і не можуть знайти.

Тож якщо ви хочете виробити у себе умонастрій, який забезпечить вам спокій і щастя, дотримуйтеся Правила 2.

Ніколи не намагайтеся зводити рахунки з вашими ворогами, тому що це завдасть вам значно більшої шкоди, ніж їм. Беріть приклад із генерала Ейзенхауера, який ніколи не думав про людей, котрі йому не подобалися.

Розділ 14

Зробіть це — і ви ніколи не страждатимете через невдячність

ещодавно я познайомився з бізнесменом із Техасу, який нетямився від люті. Мене попередили, що він обов’язково викладе мені причини свого гніву за п’ятнадцять хвилин після нашого знайомства. І він справді зробив це. Випадок, який розлютив його, стався одинадцять місяців тому, але він і досі не міг заспокоїтися. Йому було несила говорити про щось, крім цього. Він дав різдвяну премію своїм тридцяти чотирьом працівникам, тобто виплатив кожному по триста доларів, але ніхто йому за це не подякував. «Я шкодую, — повторював він, — що взагалі заплатив їм ці гроші!»

«Розлючена людина, — казав Конфуцій, — завжди переповнена отрутою». Цей бізнесмен аж бризкав отрутою, і я щиро йому поспівчував. Йому було шістдесят років. За розрахунками страхових компаній, людина може прожити трохи більше двох третин від різниці між її нинішнім віком і вісімдесятьма роками. Отже цей чоловік, якщо йому пощастить, проживе ще чотирнадцять — п'ятнадцять років. Проте з того часу, що йому залишився, він майже рік витратив на гірку образу і обурення через подію, яка давно пішла у небуття. Мені було його шкода.

Замість того щоб обурюватися і жаліти себе, йому, напевно, слід було б поставити собі запитання: «Чому мій вчинок не отримав належної оцінки співробітників?» Можливо, він платив їм замалу зарплату і примушував працювати понаднормово? Чи вони не сприйняли премію як подарунок, бо вважали її цілком заслуженим заробітком? Можливо, він настільки дошкуляв їм своєю критикою і був такий пихатий, що ніхто просто не наважився звернутися до нього зі словами подяки? А, може, вони вирішили, що він видав їм премію, бо все одно велика частина його прибутку йшла на податки?

Але, з іншого боку, можливо, його співробітники були егоїстичними, підлими й невихованими людьми. Може бути те, може — інше. Я знаю про цей випадок не більше, ніж ви. Але я знаю, що сказав доктор Самуель Джонсон: «Подяка — це результат високого рівня розвитку людини. Її не зустрінеш серед невихованих людей».

Ось що я хочу до вас донести: цей чоловік припустився вельми поширеної, але досить неприємної помилки, очікуючи на подяку. Він просто не знав людської природи.

Якби ви врятували людині життя, то хіба чекали б на подяку від неї? Ви, може, й чекали б, але Самуель Лейбовіц — ні. До того як стати суддею, він працював адвокатом у кримінальних справах. Він врятував сімдесят вісім душ від страти на електричному стільці! Як ви гадаєте, скільки з них знайшли час подякувати Самуелю Лейбовіцу, або просто не полінувалися надіслати йому листівку з привітанням до Різдва? Скільки? Здогадайтеся! Правильно — жоден із них цього не зробив.

Ісус вилікував десять хворих на проказу за один день. Скільки з них спромоглися на слова подяки йому? Лише один. Подивіться самі в Євангелії від Луки. Коли Ісус звернувся до своїх учнів із запитанням: «А де ж інші дев'ятеро?» — з'ясувалося, що всі вони втекли, навіть не подякувавши Спасителеві! Дозвольте мені запитати вас: «Чому ви, я або той бізнесмен із Техасу за наші дрібні добрі справи повинні чекати більшої подяки, ніж та, яку отримав сам Ісус Христос?»

Що вже казати про справи, які стосуються грошей! У цьому разі ситуація ще безнадійніша. Чарлз Шваб розповів мені, як одного разу врятував банківського касира, який спекулював на фондовому ринку грошима, що належали банку. Шваб дав йому власні гроші, щоб врятувати того чоловіка від ув'язнення. Чи був касир йому вдячний? Так, але це тривало недовго. Потім той касир напався на Шваба, почав оббріхувати людину, яка врятувала його від в'язниці!

Чи буде вдячним вам ваш родич, якщо ви залишите йому мільйон доларів у спадок? Саме це зробив Ендрю