Читати книгу - "Зоряні королі"

зможе врятувати її і хвалений Руйнівник. Джал Арна, який володіє його таємницею, поранено, а Зарт Арн не зможе застосувати його!

Голос ІІІорр Кана задзвенів ще більшою впевненістю, коли він підкреслював свою останню заяву:

«ЗАРТ АРН НЕ ЗНАЄ ЦЬОГО, ОСКІЛЬКИ ВІН НЕ СПРАВЖНІЙ ЗАРТ АРН, — ЦЕ САМОЗВАНЕЦЬ, ЯКИЙ ПРИКИДАЄТЬЯ ЗАРТ АРНОМ!

У мене є докази цього! Хіба я не злякався би загрози Руйнівника, якби це було не так? Імперія не може застосувати цю таємницю. Отже, Імперія приречена. Королі і барони, не приєднуйтеся до приреченої сторони і не губіть своїх власних володінь!

Зображення ІІІорр Кана зникло зі стерео, коли він скінчив цю громову заяву.

— Господи, та він збожеволів! — скрикнув Хелл Беррел, звертаючись до Ґордона. — Ви — це не ви! Це ж нісенітниця!

— Принц Зарт! — пролунав схвильований голос офіцера. — Адмірал Гірон викликає. Терміново!

Все ще приголомшений викликом ІІІорр Кана, Ґордон квапливо перейшов до іншого стерео.

Там виднівся адмірал Рон Гірон зі своїми офіцерами на містку корабля. Величезний центаврійський ветеран повернувся до Ґордона.

— Принце, як щодо зоряних королівств? — хрипко запитав він, — Наш радар показує, що великі флоти Ліґи вийшли з Хмари і йдуть на захід до Геркулеса і Полярної. Чи будуть барони і правителі захищатися, чи капітулюють? Нам потрібно знати це!

— Ми дізнаємося це напевно, як тільки я зв’яжуся з їх послами, — в розпачі сказав Ґордон. — Яка ситуація?

Гірон зробив швидкий жест: — Поки що в бій вступили тільки крейсерські заслони. Кілька «привидів» Хмари просочилися і ведуть точний вогонь по нашому флоту біля Рігеля, але це не суттєво. Важливо те, що я не наважуюся стягувати основні сили до цього південного фронту: Ліґа може вдарити з флангу від Геркулеса. Якщо барони і королівства не приєднаються до нас, то мені доведеться відходити далеко на захід, щоб прикрити Канопус від флангового удару!

— Не стягуйте флот якомога довше, Гірон!

— Якщо вони зрадять нас, то це кінець, — похмуро відповів Гірон. — У Ліґи виявилося вдвічі більше кораблів, ніж я думав. Вони хочуть обійти нас, щоб напасти на Канопус. Ґордон повернувся до Хелл Беррела:

— Викличте посланників негайно! Приведіть їх сюди! Беррел вибіг з кімнати, але одразу повернувся:

— Посланці вже тут.

До кімнату вбігли Ту Шал та інші, бліді, схвильовані й збуджені. Ґордон не став витрачати час на етикет.

— Ви чули, що два флоти Шорр Кана йдуть до Геркулеса і Полярної? Ту Шал, блідий до коренів волосся, кивнув.

— Це ми знаємо. Ми чули промову Шорр Кана!

Ґордон швидко перервав:

— Я хочу знати, чи будуть барони чинити опір вторгненню, чи без бою пропустять кораблі Ліґи? І я хочу знати, чи мають намір королівства виконати свої зобов’язання перед Імперією? Смертельно блідий посланник Ліри відповів:

— Наші королівства виконають свої зобов’язання, якщо Імперія виконає свої! Коли ми укладали союз, Імперія обіцяла застосувати Руйнівника у разі потреби.

— Хіба я не сказав вам, що Руйнівника буде застосовано? — спалахнув Ґордон.

— Ви обіцяли, але ухильно, — скрикнув посланник Полярної. — Чому не наважуєтеся, якщо володієте його таємницею? Що, як Шорр Кан має рацію і ви — самозванець? Тоді ми кинемо свої володіння у марну битву!

Хелл Беррел, охоплений гнівом, не втримався від вигуку:

— Невже ви хоч на мить повірили фантастичній брехні Шорр Кана?!

— Чи брехня це? — запитав Ту Шал, впиваючись поглядом у обличчя Ґордона. — Шорр Кан занадто впевнений, що Руйнівника не буде застосовано. Інакше він ніколи так не ризикнув би!

— Хай йому грець, та хіба ви не бачите, що це Зарт Арн? — закричав антарієць.

— Хитрощі науки дозволяють одній людині прикинутися іншою, — відрізав посланник Геркулеса.

— Хелл, тихіше! — наказав Ґордон. — Ту Шал та ви всі, слухайте мене. Якщо я доведу вам, що я дійсно Зарт Арн, якщо я застосую Руйнівника — чи будуть ваші королівства з Імперією?

— Полярна буде! — скрикнув посланник. — Доведіть це, і я негайно повідомлю у столицю!

Решта приєдналися до нього. А посланник Геркулеса додав:

— Ми, Барони Роя, хочемо опиратися Хмарі. Але нам потрібна надія. Доведіть, що вона є, і ми будемо боротися до кінця.

— Я доведу. І негайно, — різко відповів Ґордон. — Йдіть за мною! Хелл, ви теж.

Вони спантеличено поспішили слідом за Ґордоном вниз по коридорах і сходах палацу.

Вони досягли спіральних сходів до зали, звідки починався коридор, повний пульсуючого, мертво-білого сяйва, що вів до Камери Руйнівника. Ґордон обернувся до посланців:

— Ви всі повинні знати, що це за коридор! Ту Шал відповів:

— Вся Галактика чула про нього. Він веде до Камери Руйнівника.

— Чи може хто-небудь, крім членів імператорського дому, пройти цим коридором? — запитав Ґордон.

— Ні! — скрикнув посол Полярної. — Усі знають, що хвилю налаштовано на імператорську родину!

— Тож дивіться! — крикнув Ґордон і вступив у сяючий коридор.

Він досяг Камери Руйнівника, схопив один з великих сірих силових конусів, що стояли на платформі з коліщатками, і вивіз його з камери.

— Ви ще вважаєте мене самозванцем? — запитав він.

— Клянуся Небом, ні, — вигукнув Ту Шал. — Ніхто, крім справжнього Зарт Арна, не міг би увійти до коридору і залишитися живим!

— Отже, ви справжній Зарт Арн і знаєте, як застосовувати Руйнівника, — додав інший. Ґордон побачив, що переконав їх. Ніхто навіть уявити собі не міг, і Шорр Кан не сказав, побоюючись викликати недовіру, що це дійсно було тіло Зарт Арна, у якому оселився розум людини з іншого часу. Ґордон вказав на великий силовий конус.

— Це частина апарату Руйнівника. Я перенесу все інше, щоб це негайно встановили на «Етне». Я вирушу на цьому кораблі, щоб застосувати страшну силу і розчавити Ліґу!

Ґордон зробив вибір на ці хвилини напруги. Він застосує Руйнівника! Він виконає все, що дізнався від Джал Арна. Він піде на ризик катастрофи! Адже саме його згода переселити свій розум у тіло принца привела Імперію на межу розгрому. Врятувати її — його обов’язок, його борг перед справжнім Зарт Арном.

Обличчя Ту Шала палало:

— Принце, якщо ви маєте намір виконати зобов’язання Імперії, то ми виконаємо свої! Королівство Полярної буде битися з Хмарою!

— І Ліра! І Барони! — пролунали збуджені голоси. — Ми повідомимо столицям, що ви вирушаєте з Руйнівником, щоб приєднатися до битви!

— Повідомте негайно, — наказав Ґордон, — і нехай ваші королівства віддають свої флоти під команду адмірала Гірона.

Коли схвильовані посланці поспішили вгору, Ґордон повернувся до Хелл Беррела.

— Викличте техніків з «Етне» та загін солдат. Я винесу апарат.

Він став поспішно виносити один за одним великі сірі конуси. Він міг зробити це тільки сам.

Коли він привіз важкий