Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Як майже роздягнений?!
– В одному презервативі…
– Куме, а вам буває таке, що ви чуєте голос і не знаєте, хто говорить і звідки?
– Дуже часто, куме.
– І коли?
– Коли я розмовляю по телефону.
– Куме, п’єте багато?
– Ні!
– Більше курите?
– Ні!
– В карти граєте?
– Ні!
– А до жінок як?
– Не дай Боже!
– І ніяких вад не маєте?
– Маю. Одну.
– Яку?
– Брешу багато, куме…
Кум Петро приїхав до санаторію. На медогляді лікар йому каже:
– Ви вже лікувалися у нас в минулому році, обіцяли кинути пити і стати нормальною людиною.
– Я й став нормальною людиною, – киває кум Петро. – А та нормальна людина теж почала випивати.
– Лікарю, ви подивилися мої аналізи? – запитує кум Іван.
– У печінці у вас камінчик, в сечі – пісок, в легенях – вапно…
– Лікарю, скажіть, де в мене глина, – і я почну будівництво.
– Куме, у мене так гепа болить, що сісти не можу! – жаліється кум Іван.
– Мабуть, у тебе, куме, геморой. Сходи в аптеку, там тобі ліки порадять.
Пішов кум Іван до аптеки, там йому порадили свічі. Він успішно з’їв цілу упаковку – не допомагає. Телефонує кумові.
– Петре, я прийняв цілу упаковку, а воно болить!
– Ти що, їх їв?
– А ти що думаєш, що я їх в гепу пхав?!
– Лікарю, – жаліється кум Іван, – у мене ноги потіють і від них неприємний запах.
– Це вас дуже турбує?
– Мене – ні. Жінку. Порадьте, що робити?
– Є непогана мазь…
– Всілякі мазі пробував. Не допомагає.
– Можна присипати тальком.
– Вже. Ніякого ефекту.
– Слухайте, а ви їх мили?
– Лікарю, а що таке «їхмили»?
– Каже, куме, мені моя Наталя, що піде з подругами на дискотеку і танцюватиме там до ранку. А їй: «Нікуди ти не підеш!» Засперечалися.
– Пішла?
– Ні.
– Що їй завадило?
– Синець під оком!
– У цьому році я прекрасно відпочив! – радісно виголошує кум Іван.
– Де? На морі? – запитує заздрісно кум Петро.
– Ні, вдома. На море їздили жінка з тещею.
– Куме Іване, за що так тебе Микола побив?
– Бо вернувся з пошлюбної подорожі.
– І що ж з того?
– Так то ж я познайомив його з жінкою.
– Коли я піду у відпустку? – запитує підлеглий у кума Івана.
– Коли, коли… – задумливо передражнив кум Іван. – Розбалувалися ви тут. Ти ціле літо біля відчиненого вікна просидів і ще тобі відпустки треба?!
– Юлю, ти важиш скільки?
– 98 кіло.
– А говориш всім?
– 95 кіло.
– А смисл?
– Куме, де цього літа родина відпочиватиме?
– Доня – в Парижі, син – в Лондоні, дружина – в Барселоні…
– А ви, куме?
– А я, мабуть, куме, з цієї причини – у в’язниці…
– Кумо, ви так схудли… Що то за дієта? – То треба, кумо, курячий бульйон китайськими паличками їсти…
Кум Іван бігає по перону і репетує:
– Боже мій! Запізнився на поїзд! Що тепер робити?
Підходить кум Петро:
– Чого кричиш?
– На поїзд запізнився!
– На скільки?
– На п’ять хвилин…
– А репетуєш так, ніби на годину запізнився…
Кум Іван:
– Олю, що
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.
