Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Знітилася, зашарілася, у роздумах:
– Ой, навіть і не знаю…
– Добре, даю тобі на роздуми ще рік.
Куми сіли в поїзд і відразу ж подалися до вагона-ресторану. Добре випили, вертають назад, а в якому купе їдуть – забули.
– Куме Іване, згадуйте!
– Так, я пам’ятаю, куме Петре! Вікна нашого купе виходять на річку…
– Куме, ви вирішили не їхати влітку в Одесу?
– Ні, в Одесу ми не їздили минулого року. Цього року ми не їдемо в Сочі.
– Куме, як відпустка?
– Ет, куме, як на роботі. Сидиш, нічого не робиш, чекаєш обіду.
– Куме, кума казали, що ви щось вечорами пишете…
– Та про всілякі пригоди в житті. Мемуари…
– А ви вже дійшли до тієї пригоди, коли позичили в мене 100 гривень?
Приїхав кум Петро з Англії. Новий автомобіль шикарний, квартиру купив.
– Як то ти розбагатів? – запитує кум Іван.
– В карти виграв!
– Ти?!
– В очко грали. Перший раз роздали карти, то британець каже: «Очко». Я йому: «Покажи!». А він: «Ми джентльмени». Після того, куме, мені карта як пішла!..
– Куме, що це ви надумали розводитися з жінкою?
– Та вона косоока!
– А куди ж ви дивилися до весілля?
– Я думав, що вона мені «очками стріляє»…
Кум Петро запитує в магазині:
– У вас мило є?
– Тільки яєчне.
– А я хотів увесь помитися…
Кум Іван прийшов у гості до кума Петра.
– Куме, трохи заробив грошей. Піди купи пляшку, посидимо.
Пішов кум Петро в лавку.
Тим часом виходить на кухню симпатична молодиця в прозорому пеньюарі. Куму Івану подих перехопило, він прохрипів:
– Ви хто?
– Світлана…
– А вас можна… запросити?
– Можна…
До приходу кума Петра кум Іван справився. Кум Петро прийшов, пляшку на стіл, дві чарки.
– Куме, а чому ви своїй гості чарку не ставите?
– А то однокласниця моєї дружини, приїхала з села від гонореї лікуватися…
Кум Петро сидить на лавочці і розбирає гранату.
– Куме, не дай Боже, бабахне!
– Не біда, у мене ще одна є…
Кум Іван перевернув чарку догори дном і показує куму Петру:
– Дивись, куме, згори запаяли!
– Це ти, куме, дивись, у неї ще й дна немає!
– Куме, чим краще запивати страви мексиканської кухні?
– Текілою.
– А страви німецької кухні?
– Пивом.
– А страви італійської кухні?
– Вином.
– А російську кухню?
– А російську кухню не запивають, її закусюють!
– Куме, що подаруємо директору?
– Може, книгу…
– Ти що, куме, у нього одна вже є…
Спека. Куми сидять біля річки. Роззулися.
Зняли шкарпетки.
– Куме Петре, ой і брудні у тебе ноги!
– Та у вас, куме Іване, не кращі!
– Так я ж старший…
– Знаєш, куме, в 30-ті роки моєму дідові дали анкету. Там було питання: «Як ви спите з дружиною?». Він довго думав, що написати. Напишеш «зліва» – запідозрять лівий нахил, «справа» – правий, «згори» – піднявся над масами, «знизу» – йдеш на поводу у мас, «ззаду» – відстаєш від мас…
– Що ж він написав?
– «Сплю окремо, займаюсь онанізмом».
– Ну і…?
– Йому дали 10 років «за зв’язок з кулаком і розтрату сімейного фонду»…
Кума Марійка сварить сина:
– Ромчику, ти щойно ходив на зірки подивитися, а тепер цими самими руками береш хліб!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.
