Читати книжки он-лайн » Романтична еротика 💕🔥🌹 » Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд

Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"

105
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 35 36 37 ... 66
Перейти на сторінку:
Глава 22

Це місце майже не відвідують люди. Це самий кінець набережної, де все забудовано, і майже немає пісчаного берега. Це не пляж, і море тут чомусь дуже холодне, наче сонце не прогріває воду на цьому відрізку, але я вже зайшла по пояс, і відчувала, що незабаром застукаю зубами. Крістоф пірнув. Я не повторюватиму за ним, бо не зовсім божевільна. Присіла, намокнувши до шиї, і одразу ж підвелася, в той самий момент випірнув і Крістоф. Він витер обличчя від води, озирнувся, і нарешті помітив мене.

– Софі? Навіщо ти влізла в таку холодну воду? - скрикнув Шері, та підійшов ближче. Він зупинився так, що вода приховувала його нижче пояса, але стало зрозуміло, що плавки залишилися десь на березі. Якось проґавила я момент повного оголення Крістофа.

– А ви навіщо? Вам не дозволені такі перепади температури, - хмикнула я, і трохи пішла назустріч. 

– І хто мені заборонив? 

– Ваш лікар мав би заборонити, якби він був у вас, - я розмовляла весело і зухвало, що викликало у Крістофа лише поблажливу посмішку. 

– В мене є лікар. І не можу пригадати, щоб він дозволив мені наявність оголених красунь поруч. Якого біса ти гола, Софі? - грайливо дорікнув мені Крістоф, наче засуджував і захоплювався водночас.

– Я не гола, я в білизні. Чи ви не впізнали свої подарунки? - з викликом підморгнула я, мигцем глянула на бюстгальтер, і помітила, що через мокре мереживо видно мої напружені від холоду соски. Зніяковіла, одразу припинивши посміхатися. Мене гойдало від божевілля до скутості. Крістоф не міг не помітити мої груди, хоча начебто і не витріщався. 

– Не впізнав, - хрипко відповів він, і підійшов ще ближче. Його шкіра була вся в мурашках і краплях води, що стікали по напруженим м'язам торсу, зникаючи внизу живота. Ще трохи – і член Крістофа не буде прихований під водою. – Цей комплект сидить на тобі так ідеально, що виглядає зовсім інакше, ніж без тебе.

Крістоф став впритул до мене, і я мимоволі притулилася до його мокрого тіла. Який же він холодний... Невже такі купання лише заради того, щоб не збудитися? Заради цього або ні, але ми обидва можемо захворіти, бо поводимося, наче неслухняні підлітки.

– Крихітка, ти хоч розумієш, чим займатимешся наступні кілька годин? - тихо спитав Крістоф, пригортаючи мене до себе, і повільно водив пальцями під лямками бюстгальтера. – Навіщо цей виклик? Провокаторка... Тільки собі зробила гірше...

Я відчула приємну свободу в грудях, і зрозуміла, що Шері зовсім розстебнув ліф, і поклав свої долоні мені на лопатки. Я важко зітхнула, заплющивши очі. Крістоф кружляв долонями по моїй спині, а потім опустився на поперек, і проковзнув під трусики, стиснувши сідниці. Я млосно подивилася на обличчя Крістофа, і він різко вп'явся в мої губи, вибивши з мене гучний стогін. Я вчепилася долонями в міцну шию, а Крістоф підхопив мене на руки, змусивши обхопити його ще й ногами. Знову такий самий поцілунок... Жадібний, відчайдушний, вимогливий... Наче це заборонено. Наче він обов'язково втратить мене, коли все скінчиться. Крістоф пішов з води, тримаючи мене на руках, дійшов додому через весь берег, не забравши свій одяг, і весь цей шлях наші губи були зціплені. Шері поставив мене на диван у вітальні, взяв махрову ковдру, і почав витирати. Ліф так і лишався розстебнутим, але не спадав з грудей, бо прилип, а я намагалася не дивитися на член Крістофа, який він не думав приховувати.

– Не хочу, щоб ти застудилася через свою дурість, - з докором сказав Крістоф, промакуючи мою шкіру всюди.

– Не змогла залишити вас наодинці. Приєдналася до вашої дурості. 

– Мені треба було охолонути, а тобі треба берегти себе. Жіночий організм не любить переохолодження, - дбайливо сушив він мене, і я все ж таки подивилася нижче... Холодне море не допомогло йому. Він збуджений, хоча і намагається поводитися спокійно.

– Зробите щось, щоб мене зігріти? - тихо спитала я. Огидно... Я стрибаю на нього, наче зголодніла дівка.

– Вже роблю, - відповів Крістоф, і стягнув з мене мокрий бюстгальтер. Я автоматично прикрилася долонями. – Мені треба витерти тебе. Всюди, - повільно і строго сказав Шері, прибравши мої руки від грудей, і пильно подивився в очі з-під бровей, наче хижак. – Ти ж не хочеш захворіти?

Він зосереджено продовжив промакувати воду, м'яко натискаючи на груди, плечі, ключиці... Я проковтнула, відчуваючи, як всередині все зводить від бажання. Я наче його лялька... Крістоф так пильно роздивлявся мене, ніби вивчаючи, або ж прагнув запам'ятати кожен сантиметр моєї шкіри. Від такої уваги ставало дурно, бо в голові крутилася єдина думка – це не відео з Ренді Райдом, яке я дивлюся в душі, збираючись задовільняти себе. Він справжній, і задовільнятиме мене зараз особисто. Як так вийшло? Ніколи не розуміла, як можна зв'язатися з чоловіком подібної професії.

– Це теж зайве, - без емоцій прохрипів Крістоф, і потягнув мої трусики вниз. Дідько... Це вже відбувається. Він не позадкує. Він не зупиниться. Я впевнена, що дійсно готова перетнути цю межу остаточно? – Чудово...

Крістоф відкинув мокру білизну і ковдру на підлогу, наблизився своїм обличчям впритул до мене, поцілувавши живіт і схопивши долонями сідниці. Цілуючи низ живота вздовж слідів від резинки трусиків, Крістоф інколи піднімав погляд, намагаючись розгледіти на моєму обличчі згоду та схвалення. Його поцілунки повільно опускалися нижче. Він знову ненадовго підняв погляд, потім заплющив очі, і з глухим стогоном лизнув мене між ніг. Це вже запаморочливо... Бачити, як він це робить, відчувати, чути його тихі зітхання, які свідчили про насолоду... 

– В тебе майже не лишилося часу, щоб втекти від мене, - Крістоф зупинився, але досі тримав мене за стегна напруженими руками, віддано дивлячись знизу вгору. 

Ці темні очі... Вони не здавалися небезпечними, лише враженими і беззахисними. Це він програв, а не я здалася... Я мовчки опустила долоню на голову Крістофа, і обережно підштовхнула до себе, щоб він продовжував. 

Шері знову торкнувся язиком мого клітора, але тепер більш наполегливо і завзято. Я шукала точку опори, хитаючись на ногах. Крістоф несподівано підхопив мене на руки і поніс до своєї кімнати. Він вклав мене на ліжко, і одразу продовжив задовільняти. Широко розсунув мої ніжки, підтягнувши їх до живота, і кружляв язиком так приємно, що перед очима все пливло. Його долоні торкалися мого живота, інколи дотягуючись до грудей, а потім він розсунув пальцями складки, поглибивши свої пестощі. Я відчувала, що недовго витримаю, бо була на межі оргазму... Варто було мені подивитися на Крістофа, як збудження помчало угору ще скоріше. Я бачила Крістофа таким з іншими, а тепер і сама стала однією з його партнерок. Або стала якоюсь особливою? Особливою, тільки тому, що він зв'язався зі мною не за умовами контракту, а за особистим бажанням. Але ж скільки в Шері було таких поза контрактом, якщо він сексоголік? Коли я припиню думати про це? Мабуть ніколи. Саме тому наш зв'язок суцільна помилка. Я не прийму його таким, як він є...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 35 36 37 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"