Читати книгу - "Знайдені, Євгеній Шульженко"

- Тому я впевнений, - сказав Іван, - що ти підеш до того велетня-дуба, - він всміхнувся та простягнув руку, - я йду з тобою! Не впевнений, що там будуть діти, чи вихід. Але там точно ми знайдемо ключ до нашої лісової пастки. Або хоча б якийсь натяк. Поки ліс не знайшов вхід до моєї голови – я не зупинюсь, - хлопець та дівчина міцно стиснули руки один одного.