Читати книгу - "дзвінок який змінив моє життя , ліліанаа"

Розділ 35 (Денис)

трохи більше місяця я займався питаннями кав'ярні, але майже все закінчили, але Ніколь говорить, що тут чогось не вистачає. а взагалі вона в останні 2-3 тижні вередлива якась, то плаче то сміється, ображається без причин. їй навіть тости не такі, я не знаю, що робити. 

вона підходить до мене

 - Денисе, я зрозуміла, що треба докупити - стояла посміхалася

 - і що ж? 

 - треба полиці для книг, купимо деякі книги і поставимо там в куточку і будь хто зможе прийти до нас купити каву та почитати книгу, як тобі??

 - звучить цікаво, тоді обирай полиці та книги і замовляй - я її поцілував та продовжив розставляти столики як вона сказала 

 - ТИЖДЕНЬ ПО ТОМУ  - 

ми закінчили з кав'ярнею, вже завтра відкриття. Ніколь ходить нервує, раптом ніхто не прийде, щоб я не казав, вона наче не чує. 

вранці вона прокинулася перша, бігала по квартирі туди сюди. я піднявся з ліжка і глянув як вона залетіла в кімнату

 - доброго ранку, царапка - вона сіла біля мене

 - доброго ранку, сніданок на столі вже

 - тоді ходімо - я встав, а вона сидить на місці

 - ти чому сидиш?

 - а я вже тости поїла, поки тобі готувала. я просто дуже їсти хотіла - вона посміхнулася

 - добре, я швидко поїм і будемо збиратися - я пішов на кухню, вона щось в кімнаті там робила, напевно збиралася. 

коли я зайшов у кімнату, Ніколь сиділа на ліжку і говорила по телефону з подругою, я одягнувся і показав їй, що час їхати. вона вимкнулася, ми вийшли з квартири та поїхали до нашої кав'ярні. плюсом було, що це не далеко від нас, через 15 хвилин ми були на місці, вона відкрила кав'ярню, я посміхнувся

 - вітаю нас з першим робочим днем - в середині справді було дуже гарно, все в світлих відтінках, куточок з книгами теж є, як і просила Ніколь. багато живих квітів, різні картини на стінах, неонові вивіски.

годину ми точно сиділи спокійно, ну точніше я, а не Ніколь. а коли до нас завітало дві подруги то вона швидко прийняла замовлення і приготувала дівчатам каву. я підійшов до Ніколь і взяв 2 тістечка які є в продажі до кави, запакував і віддав дівчатам

 - це вам, як двом першим клієнтам - вони посміхнулися

 - дякуємо, бажаємо успіхів і гарного дня

 - гарного дня - вони забрали замовлення і пішли, я глянув на Ніколь

 - а ти боялася, що нікого не буде. відразу двоє прийшло - я поцілував її в чоло. через деякий час до нас ще прийшло декілька дівчат і хлопців. вже з обіду ми були в обороті, я допомагав Ніколь, бо вона не встигала приймати і робити замовлення. 

під вечер до нас зайшов худорлявий, не високого зросту хлопець, він підійшов до барної стійки. Ніколь коли побачила його наче завмерла, вона його знає, але хто ж це їй?

 - привіт Ніколь - першим почав розмову хлопець 

 - привіт, що бажаєш?

 - еспресо і поговорити - тут стало цікавіше про, що він хоче говорити з моєю дівчиною

 - еспресо буде, розмови ні. нам немає про, що говорити - вона почала робити каву

 - крихітко, я скучив за тобою. повертайся до мене - він лукаво посміхнувся, я підійшов до стійки і глянув на цього хлопця

 - знаєш, я коли поруч з Ніколь всеодно за нею сумую, уявляю як тобі зараз - я саркастично посміхнувся 

 - ти ще хто такий?

 - я Денис, хлопець тої, за ким ти скучив - я взяв еспресо з рук Ніколь і віддав хлопцю

 - твоя кава, вважай подарунком від мене, а тепер вали і не підходить і на крок до Ніколь - він навіть не забрав каву і мовчки вийшов, я глянув на Ніколь вона трималася за низ живота і кусала губу

 - царапка, що сталося? - я підійшов до неї

 - Денисе, боляче..дуже - ледве промовила вона, я зрозумів, що з такими болями треба в лікарню, я взяв її на руки і відніс в машину, коли закрив двері машини то побачив на руці кров, я нічого не зрозумів, закрив кав'ярню і повернувся в машину

 - Ніколь, в тебе кровотеча, у мене на руці кров - вона й сама не розуміла, що з нею. ми швидко поїхали в лікарню.

коли я зупинився біля лікарні, взяв її на руки і поніс в середину, медсестри відразу прибігли з каталкою і забрали її, мене провели туди, де можу почекати 

годину десь до мене ніхто не виходив, але ось щойно вийшов лікар і підійшов до мене

 - хто ви Ніколь Руденко?

 - хлопець, а що з нею? 

 

ЯКІ ВАШІ ВАРІАНТИ, ЩО ТРАПИЛОСЯ З НІКОЛЬ? І ХТО ТАКИЙ ТОЙ ХЛОПЕЦЬ, ЩО ПРИХОДИВ У КАВ'ЯРНЮ І ЧИ ОБІЙДЕТЬСЯ ВСЕ ТАК ПРОСТО З НИМ? ВСІ ВАШІ ДОГАДКИ З РАДІСТЮ ПРОЧИТАЮ У КОМЕНТАРЯХ 🫶🏻

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍