Читати книгу - "Три шляхи до одного серця, Катря Вивір"

— Хвилину, я не буду відповідати без адвоката.

— Викликати Вам державного правозахисника?

— Ні, — різко відрубала Тіна і взялась за телефон. Вона хотіла набрати Ігоря та попросити про допомогу: в нього точно мали бути якісь зв’язки на такий випадок.

— Цікаво, кому ж Ви зателефонуєте, — посміхнувся Денис Олександрович, кинувши на Тіну свій хижий погляд.

 Дівчина одразу зрозуміла, куди він хилить. Вона не хотіла до з’ясування всіх обставин вплутувати сюди Ігоря. Можливо, її використовують як приманку, так часто бувало у різних детективах та шпіонських фільмах. Тіна уважно подивилась на непорушного Дениса Олександровича, що спокійно вичікував, якими ж будуть її наступні дії. І лише його легке постукування олівцем по паперу видавало нетерплячість та цікавість. «Він думає, що я телефонуватиму спільникам. Але в мене немає спільників, бо я нічого не скоїла. Однак краще перестрахуватись і поки не вплутувати інших». Тіна закрила телефонну книжку і зайшла в інтернет, щоб самостійно знайти найближчу адвокатську контору і викликати незалежного правозахисника. Їй вдалося відшукати спеціаліста з кримінальних проваджень аж у Івано-Франківську. Адвокат обіцяв приїхати після обіду, тобто лишалось чекати щонайменше п’ять годин.

— Тіно Петрівно, я бачу, Ви розумна людина і не хочете весь день провести в ізоляторі, чекаючи адвоката. У Вас, напевно, багато справ, як і в мене. Наврядче Ви підете на те, щоб підписувати в цьому кабінеті якісь папери, чи говорити необачні речі, котрі Вас скомпроментують. Тож з метою економії часу пропоную просто трохи поспілкуватись на тему Вашого затримання, — Денис Олександрович говорив спокійно і розсудливо. Здавалося, що він, ніби пітон, повільно в’є кільця довкола своєї жертви, щоб потім їх неминуче затиснути. — Можливо, цього буде цілком достатньо і Ви підете додому.

 Тіна не поспішала піддатись на його провокацію, однак слідчий мав рацію: вона нізащо не скаже нічого проти себе. Тож чому б не послухати і не розібратись, у чому її власне звинувачують. Дівчина кивнула у знак згоди і Денис Олександрович продовжив.

— Нещодавно на одному з пунктів пропуску на кордоні з Румунією затримали великий вантаж контрабандної зброї, яку ввозили під виглядом спортивного спорядження, — Денис Олександрович не поспішав, даючи Тіні можливість збагнути зміст кожного слова. Він відкрив старий радянський сейф, який, напевно, давно вже слугував за звичайну шафу, і дістав звідти термос. Наливши собі у кружку паркого напою із запахом ромашки і бергамоту, він звернувся до Тіни. — Чаю? — Дівчина відмовилась. — Що ж… — слідчий промочив горло і продовжив. — Мені соромно в цьому зізнатись, однак митники помітили цю контрабандну постачу випадково. Хочу віддати належне, вам майже вдалося здійснити свій задум, для СБУ і поліції це був справжній сюрприз, — Денис Олександрович уважно дивився на реакцію Тіни, одна дівчина навіть оком не повела, сиділа непорушно і очікувала більше подробиць.

— За моїми скромними попередніми здогадками ця зброя мала продаватись в Україні серед мирного населення та військових за досить конкурентну ринкову ціну. Я впевнений, ви вже підготували на кожну одиницю ліцензійні документи. Якби партія таки проїхала непоміченою, то розчинилась би всередині країни, як крапля крові в океані. Все дуже продумано. І надзвичайно вигідно, якщо враховувати те, що дісталось вам це добро скоріш за все безкоштовно, як гуманітарна допомога. Це все мої особисті думки, однак ми ж просто говоримо, тож я можу дозволити собі трошки пофантазувати. Правда?

 Тіна не витримала і процідила крізь зуби:

— Можливо, ваші прикордонники і знайшли якусь там зброю. Ну а я тут до чого?

— Цілком справедливе питання, — Денис Олександрович відкинувся на спинку стільця і потер долоні. Він був явно задоволений тим, що діалог нарешті розпочався. — Річ у тім, що вогнепальна зброя була схована під спортивним інвентарем, а саме: під рушницями для тріатлону, сноубордами, лижами, шоломами та іншим мотлохом. Вгадайте, чиї підписи стояли на митній декларації та акті про ввезення? Ваші! — слідчий заліз однією рукою у шухляду свого столу. Він дістав звідти дві чорно-білі копії якихось документів і простягнув Тіні. Дівчина обережно взяла папери і почала уважно розглядати. За останній час вона підписала силу силенну подібних документів, адже в магазин «Лоренс» постійно надходили товари від закордонних виробників. Однак саме такого переліку позицій і цього постачальника Тіна ніяк не могла згадати. А вона завжди уважно читала все, що підписувала.

— Це підробка, — видихнула дівчина і відклала від себе папери.

— Вас би не заарештували, якби експертиза почерку виявила, що це підробка. Ні, Тіно Петрівно, перед Вами неперевершений оригінал, що підтвердили спеціалісти. До того ж вони, — Денис Олександрович постукав пальцем по документах, — фігуруватимуть як головний доказ у цій справі.

 Тіна запахнула на собі шубу, щоб хоч трохи приглушити гупання власного серця і щоб слідчий не помітив, як її починало трусити від стресу. Вона була у глухому куті і не могла зрозуміти, як туди потрапила, а головне, як звідти вибратись.

— Я чекатиму на адвоката, — холодно відповіла Тіна і не зронила більше ні слова. Гра ставала занадто небезпечною.

***

 Тіна просиділа у слідчому ізоляторі зовсім сама вже більше дванадцяти годин, не рахуючи ті тридцять хвилин, що їй виділили на спілкування з адвокатом. Однак його приїзд не виправдав очікувань дівчини. Після розмови зі своїм правозахисником Тіна почала почуватись ще більш стурбовано, ніж до цього. Так, адвокат не психотерапевт, він має реально описати ситуацію своєму підзахисному, а не думати, як підтримати його моральний стан.

— За цією статтею Вам загрожує від трьох до семи років ув’язнення і чималий штраф. Оскільки об'єктом ввезення була саме зброя, а не якісь предмети мистецтва, то йдеться саме про більший термін. Справа досить складна. Сьогодні я Вам вже ніяк не допоможу, оскільки спочатку повинен вивчити слідчі матеріали. Ось реквізити на оплату адвокатських послуг, — чоловік передав Тіні файл з квитанцією і поправив краватку. — Вам оголошено заставу в два мільйони гривень. Якщо маєте когось, хто може внести ці кошти, то краще одразу сповістити цю людину.