Читати книгу - "“там, де світло торкається води”, Елісса Фенікс"

І раптом, прямо перед ними, з темряви виникло світло — невелике, але ясне, як ілюзія можливого. Це був портал, з якого виходили відображення їхніх прагнень і мрій. Лея і Кайр зупинилися на мить, дивлячись на це диво.

— Це шлях, — промовила Лея, і її голос був тепер спокійним, ніби вона не сумнівалася ані на мить.

Кайр дивився на світло, на їхній шлях, що простягався далі, і усміхнувся.

— Вибір зроблено. Тепер ми маємо пройти його разом.

Вони не стали сумніватися, не стали відкладати. Рішуче, крок за кроком, вони зробили ще один крок у напрямку світла. І хоча навколо все ще були тіні, вони не боялися. Це був їхній вибір — і цей шлях приведе їх до того, що вони вже давно прагнули.

Вони знали, що попереду буде важко, що це не буде легкою дорогою. Але вони також знали, що вони не зламаються, тому що мали одне одного.

І, йдучи в темряву з вірою в один одного, вони вступили в нову реальність — реальність, де все ще було можливо.