Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, в Україні можуть бути виконані судові і арбітражні рішення тієї держави, між якою і Україною укладено договір про надання правової допомоги у цивільних, сімейних, трудових і кримінальних справах, і згода на обов’язковість цього договору надана Верховною Радою України. Рішення іноземного суду або арбітражного суду може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання рішенням законної сили.

Міжнародним договором України є також Конвенція держав — членів СНД. Відповідно до Конвенції виконуються рішення на території інших держав — членів СНД: у цивільних і сімейних справах, у тому числі і мирові угоди у таких справах майнового характеру, затверджені судом; вироки у кримінальних справах у частині що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином, тощо.

Договори про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах Україна укладала з багатьма країнами.

Обов’язковою умовою для виконання рішення суду іншої держави в цивільних, сімейних справах, вироків у кримінальних справах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкодування.

Відповідні клопотання про визнання судового рішення і видачу дозволу на його виконання розглядають апеляційний суд АРК, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя. У разі задоволення клопотання судом видається виконавчий лист, який є підставою для виконання рішення іншої держави органами Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Стаття 14. Право на оскарження судового рішення

1. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Установлення такого важливого принципу судочинства має на меті забезпечення виправлення вищестоящим судом помилок і порушень закону, допущених при провадженні по справі нижчим судом, гарантування прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, утвердження законності і справедливості судочинства.

Зміст цього принципу полягає у праві на апеляційне й касаційне оскарження судового рішення заінтересованою особою. За наявності бажання учасники судового розгляду та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законодавством, подають до вищого суду апеляційну або касаційну скаргу (подання), а відповідний суд зобов’язується розглянути скаргу й перевірити законність, обґрунтованість і справедливість постановленого у справі судового рішення.

Розглянувши судову справу за апеляцією чи касацією, суд апеляційної або касаційної інстанції вправі скасувати або змінити постановлене у справі судове рішення або залишити його без зміни. Підстави для скасування чи зміни судового рішення передбачені процесуальним законодавством.

Крім апеляційного й касаційного перегляду судових рішень процесуальне законодавство передбачає також можливість перегляду судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами (обставинами, які не були відомі на момент розгляду справи по суті і які спростовують висновки, вказані в судовому рішенні, що набрало законної сили), а також за виключними обставинами.

Стаття відтворює конституційну засаду забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції). Встановлення такої важливої засади судочинства має на меті забезпечення виправлення вищестоящим судом помилок і порушень вимог закону, допущених при провадженні у справі, гарантування прав і охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, ствердження законності і справедливості у кримінальному, цивільному, господарському судочинстві. Водночас право на оскарження судового рішення є засобом судового нагляду з боку апеляційної і касаційної інстанцій за діяльністю судів нижчого рівня.

Апеляційне і касаційне оскарження полягає у подачі відповідно апеляційної або касаційної скарги чи подання прокурора до апеляційного суду.

Реалізація учасниками судового процесу та іншими особами у випадках і порядку, передбачених процесуальним законодавством (КПК, ЦПК, ГПК), своїх прав на оскарження судового рішення залежить від їх волевиявлення. Подача апеляційної і касаційної скарги з додержанням правил, що встановлені процесуальним законодавством, зобов’язує апеляційний і касаційний суд розглянути скаргу і перевірити законність, обґрунтованість і справедливість постановленого у справі судового рішення.

Коло осіб, які мають право на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень, а також перелік судових рішень, що можуть бути оскаржену встановлені процесуальним законодавством (КПК, ЦПК, ГПК).

У кримінальному процесі апеляційні скарги учасників процесу і апеляційні подання прокурора (далі апеляції) можуть бути подані на вироки, постанови, ухвали місцевих судів, які не набрали законної сили, а саме: на вироки всіх судів; постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру; ухвали (постанови) про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; окремі ухвали (постанови) — протягом п’ятнадцяти діб; на інші постанови у випадках, передбачених у нормах КПК, якими врегульовано процесуальний порядок постановлення суддею ухвали (постанови) з конкретних питань, віднесених до його повноважень, та порядок і строки подачі апеляції (наприклад, постанови про обрання або відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; про продовження строку тримання під вартою; про відмову в порушенні кримінальної справи; про закриття кримінальної справи в досудовому провадженні та ін.) — протягом строку, вказаного у цих нормах.

Апеляції у кримінальних справах вправі подавати: засуджений, виправданий, обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування або закрито, їх законний представник і захисник;

потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники;

прокурор, який брав участь у справі, а також прокурор, який затверджував обвинувальний висновок.

У кримінальних справах право касаційного оскарження надано:

засудженому, виправданому і їх законним представникам та захисникам;

потерпілому, його представнику;

цивільному позивачу, цивільному відповідачу, їх представникам; прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральному прокурору України, прокурору області і прирівняному до нього прокурору та їх заступникам.

Касації у кримінальних справах можуть бути подані: на вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції та в апеляційному порядку, а також на вироки та постанови місцевих