Читати книгу - "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"

30

- Це знову ти, - і видих такий важкий, ніби на нього раптом звалився непосильний тягар. Навіть звідси я чую, як Блейк напружений.

Маю визнати, неприємно. У цей момент захотілося кинути слухавку, вимкнути телефон і відразу імпульсивно поміняти номер, але щось зупинило мене, змушуючи заглушити внутрішні протести.

- Так, я, - відповідаю, тримаючи рівним голос, хоч усередині так і підмиває в'їдливо відповісти, що я власне й роблю наступної миті: - Ти чекав на когось іншого?

- Елайно, перестань. Вибач, якщо нагрубіянив тобі, але ти й сама розумієш, що ця вагітність неможлива, - голос Блейка як і завжди, не дає слабини. - Навіть якщо так, то чому ти така впевнена, що дитина моя? Адже в тебе було багато чоловіків, Елайно. Взяти хоча б твого останнього коханця. До нього ти теж навідувалася з цією новиною чи вирішила одразу до мене?

Усередині піднімається хвиля обурення та образи. Хочеться нашкодити йому, покарати, показати, що він неправий, як боляче він мене поранив. Але зовні я залишаюся холодною, як льодяник.

- А ти я дивлюся, вже зробив висновки, так? - Вимовляю з сарказмом. - І навіть не даси мені слова сказати?

- Містер Блейк, вибачте, але треба робити перев'язку, - раптом долинає звідкись заглушений жіночий голос. Я відразу замовкаю, мимоволі напружуючись кожною клітиною тіла.

- Щось трапилося? - а от цього я ніяк не очікувала.

- Послухай, Елайно, мені й справді ніколи, - побічно відповідає Блейк. - Вибач.

- Ні, почекай, вона сказала, що тобі треба робити перев'язку. Ти в лікарні? - питаю схвильовано, геть-чисто забуваючи про власні переживання.

На мій подив, Блейк швидко здається, видихнувши:

- Так.

- О Боже. Щось серйозне? Я можу...

- Елайно, - перебиває мене, не даючи вставити слово. – Елайно, ти ж не маленька дівчинка. І все сама розумієш. Вибач, але мені зараз не до любовних інтриг. Та й у принципі я не планую жодних стосунків і особливо дітей.

У слухавці лунають пусті короткі гудки. Він скинув слухавку, але мої думки вже не про це.

Блейк лежить у лікарні, я вагітна його дитиною, а він геть-чисто відмовляється мені вірити. Якщо це не той самий довбаний знак, то я не знаю, що це.

 

Шановні читачі! Я прийняла непросте рішення на даному етапі заморозити викладку оновлень і писати роман у стіл ))) Дана книга буде опублікована ПОВНІСТЮ на сайті після того, як буде дописана. Дякую за розуміння)

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍