Читати книгу - "Я тебе до нього відпущу, Ема Ноель"

Я лише киваю, а що я ще можу зробити? Отже, не склалося. Наступним разом. Мене зараз більше хвилює, чому Свят не відповідає? Мама йде в будинок, а я вирішую написати йому повідомлення з коротким “Коли ти будеш?” Минає кілька хвилин, перш ніж під повідомленням з’являються дві галочки. З нетерпінням гіпнотизую телефон, чекаючи, коли надійде відповідь, побачивши, що він щось пише.

Та коли отримую відповідь, серце падає в п’яти, розбиваючись на друзки.

“Я не приїду”.

Кілька секунд невтямки витріщаюсь на телефон, намагаючись прочитати між рядків, що означає його відповідь. Зрештою пальці самі натискають на літери, які формуються у коротке питання, за яким намагаюся приховати відчай:

“Чому?”

Він одразу пише, чекаю, затамувавши подих і відгаючи погані думки. А коли приходить повідомлення, телефон вислизає з пальців на підлогу.

“Зайнятий. Не відволікай дурними питаннями”.