Читати книгу - "Криза сучасного світу, Рене Генон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
104
Анагогічний сенс, тобто той смисл, який веде вгору, до неба, до Божественного (прим. редактора).
105
Чи не найбільшу увагу традиційному мистецтву присвятив А. Кумарасвамі. Це, наприклад, такі його роботи: «Вступ до індійського мистецтва» (1923), «Елементи буддійської іконографії» (1935), «Філософія християнського та східного мистецтва» (1939). Традиційне мистецтво, як і традиційний символізм, і метафізика є ключовими дослідницькими напрямками традиціоналістичних авторів (прим. редактора).
106
Мистецтво середньовічний зодчих може бути згадане як особливо визначний приклад «традиційних мистецтв», практика яких, окрім усього іншого, передбачала ще й реальне знання відповідних наук.
107
Щоби переконатися в цьому, досить вказати на наступний факт: космогонія, одна з найбільш «сакральних наук», котра займає місце у всіх книгах одкровення, включно із єврейською Біблією, стала у сучасному світі об’єктом суто «профанних» гіпотез; сфера вивчення в обох випадках одна й та сама, підхід же — кардинально інший.
108
Важлива своєрідна тріада для розуміння науки Р. Ґеноном: істинна наука = сакральна наука = традиційна наука (прим. редактора).
109
У першому ж реченні п’ятого розділу Р. Ґенон стисло пояснює наступні профанні засади сучасності, тобто індивідуалізм і гуманізм, ототожнюючи їх. Це ще одна позиція французького автора, яка для багатьох представників світських академічних кіл є неприйнятною (прим. редактора).
110
Прагматисти, тобто прихильники прагматизму, філософського напряму, який виник наприкінці XIX століття у США завдяки американському філософу Чарльзу Пірсу (1839–1914). В основі прагматизму знаходиться практика як критерій істини і смислової значущості (прим. редактора).
111
Натуралізм — уявлення про світ, за яким все існуюче, включаючи дух і духовний вимір, є проявом природи й існує за законами природи (прим. редактора).
112
Релятивізм — методологічний принцип наукового і філософського мислення, світоглядна позиція, які полягають у тому, що абсолютизують відносність та умовність змісту пізнання (прим. редактора).
113
Іммануїл Кант (1724–1804), засновник німецької класичної філософії, який спробував самостійно відповісти на нерозв’язані класичні філософські проблеми (наприклад, пізнаваність світу та її межі), тобто критично їх переосмислити. Основна теза «критицизму» Канта така: споглядання без понять — сліпі, поняття без споглядань — порожні. За пізнавальними межами людини він залишає речі в собі, це — Бог, свобода волі, безсмертя душі, буття яких стверджується не знанням, а вірою (прим. редактора).
114
Огюст Конт (1798–1857), французький філософ, засновник позитивізму або першого позитивізму. Представники цієї філософської течії вважали, що пізнання потрібно позбавити будь-якого філософського осмислення, а саму філософію замінити науками (позитивними науками): математикою, астрономією, фізикою, хімією, біологією і соціологією (термін «соціологія» був запропонований Контом) (прим. редактора).
115
Еволюціонізм — система ідей і концепцій, насамперед у біології, які стверджують історичний і прогресивний розвиток біосфери Землі, який у свою чергу є складником глобального процесу еволюції всесвіту. На відміну від традиційного циклічного уявлення про розвиток життя на Землі й у Всесвіті, еволюціонізм — це лінійна модель (прим. редактора).
116
Інтенції французького мислителя спрямовані у бік інтелектуальної інтуїції та надсвідомого, які ієрархічно вивищуються над підсвідомим, раціональним і чуттєвим людини. Тому останні зазнають його критики (прим. редактора).
117
Ототожнення Ґеноном філософії Декарта з початком сучасної філософії — ще одна її важлива характеристика (прим. редактора).
118
Картезіанство, від латинського Cartesius, тобто латинізованого імені Декарта (прим. редактора).
119
Відродження або Ренесанс (французька, Renaissance — Відродження) — доба розвитку європейської культури (XIV–XVI століття), яка впроваджує ідеали гуманізму та звертається до античної спадщини. Ставлення Р. Ґенона до Відродження негативне (прим. редактора).
120
Реформація (латина, reformation — виправлення, перетворення, реформування) — широкий антикатолицький і суспільно-політичний рух у Європі XVI — початку XVII століть. Ставлення Р. Ґенона до Реформації негативне (прим. редактора).
121
Езотеризм (від давньогрецького ἐσωτεριχός — внутрішній) — таємне знання недоступне непосвяченим. Езотеризму протистоїть екзотеризм. Оскільки Р. Ґенон — езотеричний мислитель, у своїх творах він неодноразово і по-різному звертається до тих чи інших езотеричних знань, наголошуючи на їхній принциповій важливості. У назвах його творів може вживатися і саме слово «езотеризм», наприклад, «Езотеризм Данте». Езотеризм від екзотеризму, на думку Ґенона, відрізняє ініціація, тобто посвячення (прим. редактора).
122
Сентименталізм (від французького sentiment — почуття) — напрям у європейській культурі XVIII столітті, за яким визначальною основою природи людини вважався не розум, а почуття (прим. редактора).
123
Вільям Джеймс (1842–1910) — американський філософ і психолог, один із видатних представників прагматизму. Згадуючи «релігійний досвід» Вільяма Джеймса, Р. Ґенон має на увазі його роботу «Різноманітність релігійного досвіду: дослідження людської природи» (1902) (прим. редактора).
124
Р. Ґенон виступає проти надмірного моралізаторства в релігійному житті, оскільки мораль, на його думку, підпорядкована вищим вимірам, до яких дотична людина. Надмірна увага до моралі порушує цю підпорядкованість, сприяючи, врешті-решт, секуляризації (прим. редактора).
125
Ліберальний протестантизм — один із важливих напрямків у сучасній християнській думці, спрямований на узгодження християнської віри з сучасним науковим знанням (прим. редактора).
126
Денатурація (латина, denaturare — позбавляти природних властивостей) релігії — позбавлення релігії природних властивостей (прим. редактора).
127
Про розчинення у множинності йдеться не тільки у «Кризі сучасного світу», а й у «Царстві кількості і знаменнях часу» (прим. редактора).
128
Тобто традиційний дух на Заході зазнає нападів із різних сторін, дві з яких: це світські кола і протестантські течії (прим. редактора).
129
В Євангеліє стверджується, що такий стан справ зберігатиметься до Судного Дня, тобто аж до кінця поточного циклу.
130
Прихована або крипторелігійність — один із фокусів уваги досліджень М. Еліаде (прим. редактора).
131
Тобто триває процес своєрідного «заземлення» релігії (прим. редактора).
132
Прозелітизм (прозеліт, давньогрецька, προσήλυτος — прибулий, новонавернутий) — прагнення навернути інших у свою віру, як
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криза сучасного світу, Рене Генон», після закриття браузера.
