Читати книгу - "Криза сучасного світу, Рене Генон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
133
Ця слабкість релігійного духу, як її описує Р. Ґенон, стала одним із сучасних трендів (прим. редактора).
134
Мт. 23:16 (прим. редактора).
135
Натомість соціальна проблематика стає дедалі популярнішою в сучасному світі (прим. редактора).
136
Те, що люди називають випадковістю, є нічим іншим, як звичайним незнанням причин, якби було сказано, що дещо трапляється випадково — тобто за відсутності причини — таке припущення було би абсолютно суперечливим.
137
Популярний у сучасному світі концепт рівності є однією зі складників девізу Франції «Свобода, рівність, братерство» (французька, liberté, égalité, fraternité), який виник під час Французької революції (прим. редактора).
138
«Ідоли» сучасності — можлива алюзія на ідолів Френсіса Бекона (1561–1626), англійського політика і філософа, одного із засновників емпіризму. Він виокремив чотири види ідолів: роду, печери, ринку (площі) і театру (прим. редактора).
139
Торкаючись навіювань, мас і натовпу Р. Ґенон описує тогочасні тенденції, які з часом стануть визначальними. Одним із перших до психології мас і натовпу звернувся французький психолог, соціолог та антрополог Гюстав Лебон (1841–1931) у своїх роботах «Психологія народів» (1894) і «Психологія мас» (1895) (прим. редактора).
140
Цей абзац дивним чином відображає сучасну політичну ситуацію у світі і в Україні (прим. редактора).
141
Софізм (давньогрецька, σóφισμα — хитра вигадка, майстерність) — помилкове, навмисно хибне твердження з порушенням правил логіки (прим. редактора).
142
Очевидно, мається на увазі робота Р. Ґенона «Духовний авторитет і мирська влада» (1929) (прим. редактора).
143
Мається на увазі раніше згадуваний твір Арістотеля «Метафізика» (прим. редактора).
144
У той час як французький мислитель критично оцінює роль мас і натовпу, помітні політичні події останніх років: акції протесту, революції тощо — у багатьох країнах світу відбуваються саме за участі сотень тисяч і мільйонів людей. І, судячи з усього, ця тенденція на збільшення питомої ваги мас і натовпу в локальній і світовій політиці зростатиме. Не є винятком і Україна. Особливої популярності у світі набуває і проведення загальнонаціональних (загальнодержавних) референдумів, як однієї з дій прямої демократії. Для деяких країн, наприклад, Швейцарії, проведення різноманітних референдумів стало буденністю (прим. редактора).
145
Можливо, мається на увазі теорія суспільного договору, що з’являється в Європі у XVII–XVIII століттях. Вона, зокрема, передбачає, що люди погоджуються поступитися частиною своїх свобод і підкоритися верховній владі або приєднатися до рішення більшості в обмін на захист своїх прав. Нідерландський юрист Гуґо Ґроцій (1583–1645), англійські філософи Томас Гоббс і Джон Локк (1632–1704), французький філософ-просвітник Жан Жак Руссо (1712–1778), Іммануїл Кант — ключові теоретики теорії суспільного договору (прим. редактора).
146
Слід звернутись до св. Фоми Аквінського, аби пересвідчитись, що numerus stat ex parte materiae.
147
В даному випадку, як і в решті, аналогія між одним порядком реальності та іншим застосовується в суто зворотному сенсі.
148
Ця тенденція є тим, що індуїстська доктрина називає тамас, і яку вона ототожнює з невіглаством та темністю; зазначимо, що згідно зі сказаним щодо застосування аналогії, розглядувані стиснення та ущільнення протилежні концентрації, передбаченій у духовному чи інтелектуальному порядку, так що, яким би дивним це не здавалося на початку, ця тенденція співвідноситься із поділом та розчиненням у множинності. Те саме стосується й одноманіття, що реалізується знизу, на найнижчому рівні, відповідно до концепції «рівності», яка протистоїть вищій та принциповій єдності.
149
Схоластика (давньо-грецька, σχολαστικός — учений) — систематична релігійно-філософська думка у середньовічній Європі, представники якої працювали як у католицьких монастирях, так і в університетах; загалом є синтезом християнської теології з вченням Аристотеля (прим. редактора).
150
Згадуючи принцип індивідуації, очевидно, Р. Ґенон мав на увазі однойменний трактат «De principio individuationis» середньовічного теолога, філософа-схоласта, святого Томи Аквінського (1225–1274). Індивідуація — поняття, яке позначає виокремлення індивідуального з універсального та взаємодію між ними. Людині, за Томою Аквінським, властива подвійна складність, оскільки вона не є ні чисто духовною, ні чисто матеріальною істотою, поєднуючи сутність й існування, матерію та форму (прим. редактора).
151
Ось чому Данте розміщує символічну обитель Люцифера в центрі Землі, тобто в точці, де сили тяжіння сходяться з усіх боків; з даної точки зору, вона є протилежністю духовного або «небесного» центру тяжіння, який у більшості традиційних доктрин символізується сонцем.
152
Джордж Берклі (1685–1753) — ірландський філософ (прим. редактора).
153
До XVIII століття існували «механістичні» теорії — від грецького атомізму до картезіанської фізики; але ми не повинні плутати «механіцизм» і «матеріалізм», незважаючи на певні спорідненості, які змогли створити своєрідну фактичну солідарність між ними з моменту появи власне «матеріалізму».
154
Сцієнтизм (латина, scientia — знання, наука) — сучасна світоглядна позиція, в основі якої знаходиться положення про те, що наукове знання є найвищою культурною цінністю. Передовсім, прибічники сцієнтизму спираються на природничі й емпіричні науки. Для послідовних прихильників сцієнтизму віра в сучасну науку починає заміщувати релігійну віру (прим. редактора).
155
Транспонований матеріалізм, тобто перенесений матеріалізм (прим. редактора).
156
Картезіанський дуалізм (він же різновид онтологічного дуалізму) — протиставлення субстанції, яка мислить (res cogitans), та тілесної субстанції (res extensa) (прим. редактора).
157
Механіцизм — напрям у новітній філософії, який розглядає світ як великий механізм (прим. редактора).
158
Чи не найкраще підтверджує висловлені міркування Р. Ґенона гімн 10.90 Ріґведи, давньоіндійської літургійної пам’ятки. У ньому мовиться про те, що під час створення світу з Першоначала (Пуруші) — з Його однієї чверті з’явились всі істоти, у той час як три Його чверті — залишились безсмертям на небі (прим. редактора).
159
Твердження про те, що «сучасна цивілізація є цивілізацією кількості», докладніше буде розвинуте у пізнішій роботі французького мислителя «Царство кількості і знамення часу» (прим. редактора).
160
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криза сучасного світу, Рене Генон», після закриття браузера.
