Читати книгу - "Скорочено Джим Ґудзик і машиніст Лукас"

є рис, і вони б його і спробували. Пінг Понг приніс кілька мисочок ненабагато більших нігтика та поставив їх на столик. Для кожного гостя малися також палички, схожі на тоненькі олівці.

Лукас і Джим не вміли їсти паличками, і усе падало назад до мисочки. Друзі почали їсти руками просто з мисочок, у яких був по-різному приготований рис, один смачніше за інший. Друзі просили і хлопчика приєднатися, але той сказав, що вживає лиш рідку їжу, бо йому лише один рік та три дні. Щоби це зрозуміти, треба знати ось що: мигдальці – дуже-предуже розумний народ, тому навіть найкрихітніші дітки вміють самостійно прати свою білизну. У рік вони вже такі тямущі, що вправно вміють ходити та розмовляти по-дорослому. У два роки вони вміють читати та писати. А в три розв'язують найважчі обчислювальні задачі. Але в іншому Пінг Понг був точно таким самим немовлям, як усі немовлята в світі у його віці. Наприклад, замість штанців йому все ще доводилося носити підгузки. Але міркував він уже зовсім по-дорослому.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Глава восьма, у якій Джим із Лукасом знаходять загадкові надписи

Зійшов повний місяць. З палацової башти донеслися гулкі удари дзвона, посилюючись та знову завмираючи. Пінг Понг пояснив, що зараз час усім немовлятам отримати вечірню пляшечку ящірчиного молока. Малюк збігав і собі по пляшку. Лукас спитав, звідки Пінг Понг взяв рис. Той пояснив, що він взяв рис у палаці, адже хлопчик – тридцять другий онук пана Шу Фу Лю Пі Плі, придворного шеф-кухаря. То була вечеря царя, але він її не захотів, тому Пінг Понг приніс її Лукасу і Джиму.

На паличках, якими друзі не вміли їсти, вони помітили дивні написи. Пінг Понг пояснив, що вони на пам'ять про дочку царя. Малюк розповів, що цар Пунь Гінь оголосив, що віддасть за дружину свою доньку, принцесу Лі Сі, тому, хто визволить її з Дракон-Міста.

Лукас сказав, що можна спробувати врятувати принцесу, тоді вони зможуть лишитися жити тут. Джим подумав, що лишатися тут йому, взагалі-то, не так уже сильно хочеться. Звісно, у Мигдалії чудово. Але краще б податися туди, де не так багато людей і де їх можна відрізнити один від одного. Ось, наприклад, чудова країна Усландія… Лукас ніколи ще не бачив драконів, але вважав, що Еммі він буде не страшний. Друзі вляглися спати.

Глава дев'ята, у якій виступають циркові артисти і дехто замислює недобре проти Джима й Лукаса

Друзі прокинулися, коли сонце вже зовсім високо видерлося на небо. Як і вчора, на майдані знову зібралася юрма, що витріщалася на локомотив з безпечної відстані. Джим із Лукасом вибралися назовні.

Вони знову піднялися дев'яноста дев'ятьма срібними сходинками та натиснули на алмазну кнопку дзвоника. Віконечко в ебенових дверях розчахнулося, і назовні визирнула велика жовта голова. Друзі попросилися до царя, але їм знову відмовили. Та коли вони сказали, що хочуть рятувати принцесу, їм сказали почекати. Чекати довелося довго, а друзі дуже хотіли їсти. Джим надіявся на Пінг Понга, але Лукас придумав, що заробить гроші своїм умінням плювати петлями, а Джим буде клоуном та помічником.

Друзі видерлися на Еммин дах та стали вигукувати про свій мандрівний цирк. Люди, охоплені цікавістю, штовхаючись, підійшли поближче. Для початку Лукас показав, як "наймогутніший силач у світі" вміє голіруч згинати залізні вісі. Він з'явився перед публікою з товстою довгою кочергою і зв'язав її на бантик. Публіка вибухнула оплесками. Потім Джим високо тримав сірника, що горів, а Лукас як мистецький плювальник гасив його на відстані трьох із половиною метрів. Потім дует "Лукас та Емма" виконав художнім свистом гарну пісеньку. Оплески посилилися, бо такого в цій країні дійсно ще ніхто не бачив і не чув. Перед початком останнього номеру Джим попросив шановну публіку зберігати цілковиту тишу. Лукас здійснив неймовірний петлеподібний плювок. Джим зібрав гроші – безліч монет з дірочкою посередині.

Минуло вже багато годин, проте велика жовта голова у віконечку так і не з'явилася. І ось з якої причини. За великими ебеновими дверми знаходилося царське міністерство. А в міністерстві, справа відома, усе тягнеться жахливо довго. Спочатку брамник зі своїм повідомленням пішов до старшого брамника. Потім старший брамник відніс повідомлення головному брамникові і так далі, аж до головного міністра І Те Де. На жаль, про нього не можна сказати нічого приємного. Він був жахливо марнославний і терпіти не міг, якщо хтось інший чимось виділявся.

Коли головбонзі І Те Де повідомили про двох чужинців, які бажають визволити принцесу Лі Сі, серце його тієї ж миті сповнилося отруйно-зеленими ревнощами. Він вважав себе головним кандидатом на серце принцеси, хоч не кохав принцесу. Він викликав капітана палацової варти і наказав йому привести чужинців.

Глава десята, у якій друзі потрапляють у біду

Мандрівний усландський цирк закінчив виступ на біс, і на майдані знов пролунав грім оплесків. Лукас оголосив антракт, щоб піти поснідати. Цієї миті відчинилися двері з ебенового дерева, і донизу сходами замарширували тридцять чоловік у військовій формі. Юрма принишкла та боязко розступилася. Солдати оточили друзів кільцем, і капітан наблизився до Лукаса. Хрипким гавкаючим голосом він наказав Лукасу і Джиму іти до палацу.

Друзі знову пішли сходинками, а потім потрапили до просторого коридору. Джим і Лукас побачили безліч дверей і коридорів. Друзі ще довго крокували вздовж та поперек різноманітних коридорів, поки не зупинилися біля якихось дверей. Лукас безтурботно постукав, і вони з Джимом увійшли. Солдати залишилися стояти біля входу.

У кімнаті