Читати книгу - "Дружина на свята, Наталі Ліон"

— Рекс, ти знову за своє! Залиш її! Вибач, Кать. Я не знаю, що це з ним. Мабуть, скучив.

— Ага, — обтираю обличчя рукавом куртки, і, зауваживши, що ми вже приїхали виходжу з автомобіля широко відкривши очі. 

Навколо нас густий, засніжений ліс,  праворуч — дерев’яна хатина обгороджена невисоким металевим парканом, а ліворуч — незнайомий чоловік з величезним псом, який дуже мене любить.

Ця казка починає подобатись мені все менше і менше…