Читати книгу - "Одного разу в хірургії , Ягода"

Розділ 3

Вікторія

Прокинулася я як завжди від дзвінка будильника і протерши очі підвелася і пішла у ванну змивати залишки сну .

Сполоснувшись холодною водою, попленталася до своєї міні кухні .Кухня в мене хоч і маленька ,але вмістка .

Тут стоїть скляний столик і два стільці ,недорогий ,але гарний кухонний гарнітур сюди ж вмонтована духова шафа і пусодомийна машинка яку я придбала недавно . І моїм скарбом  є кавова машинка .

Я обожнюю каву ,а ще якщо гарна пінка  мммм...смакота .

Тож вмикаю кавоварку ,засипаю молоко ,зерна і вуаля запах кави на всю квартиру. Швиденько кидаю у тостер два шматочки хліба ,з холодильника дістаю авокадо і лосось і про себе відзначаю ,що треба піти за продуктами ,бо у холодильнику ще буквально два огірки ,кілька бананів і чотири яйця.Поки я робила огляд холодильника хліб підсмажився і за пару миттєвостей я їм смачні канапки і запиваю це все кавою .

Дожовуючи на ходу біжу одягатися Сьогодні я вдягну світлу кофтинку ,шорокі чорні штани і на верх візьму піджак такого ж кольору.Взуваюся у коридорі і я готова до роботи .

До лікарні доходжу швидко  і так само швидко іду з головою у роботу .Незчулася як на годиннику вже  шоста година і треба іти додому . 

Переодягалися і так само швидко опинилася вдома. Не педіатр ,а супер мен якийсь . Згадала ,що треба піти в сепермаркет тож знову переодягаюся і йду в магазин. Біля будинку купую заслужену  дозу кофеїну і вирішую прогулятися пішки до магазину .Погода радує, вже початок осені і поволі починають жовтіти дерева, але ще не холодно.

 Люблю осінь, для мене це якась особлива пора ,а ще у мене день народження в листопаді .

У магазині кладу у кошик різаний хліб,сир для бутербродів ,взяла ще трохи курятини хочу посмажити відбивних  і подумала, що хочу ще морозива ,тому пішла на пошуки .Оплатила покупки на касі ,пакети вийшли не дуже легкі ,але  нічого .

Я ішла опустивши голову і в один момент вдарилася головою в щось тверде ,пакети випали з рук і покупки пивипадали на асфальт. 

-щоб тобі ...,- почала була лаятися я і збирати продукти коли почула смішок і мені стали допомагати збирати все ,що повипадало.Коли я підвела очі то здивувалася вдруге за цей тиждень .

Навпроти мене був ,вгадайте хто,  правильно ,той самий красивий хірург ,який чомусь так хитро на мене дивився .Позбиравши продукти він простяг руку ,щоб я підвелася .

-давайте я допоможу донести покупки ,- запропонував він ,беручи пакети до рук.

-не треба, я тут недалеко живу якось сама впораюся .

 

-я наполягаю ,до того ж я теж живу в цьому районі.

 

-ну добре ,-погодилася я і попленталася за ним.

 

-як рука?,- перервав першим незручну тишу .

 

-не болить ,Олег Володимирович,дякую .

 

-можна просто Олег і на "ти" ,-посміхнувшись промовив хлопець ,я кивнула .

 

-ну тоді просто Вікторія,- погодилася  теж посміхнувшись .Тим часом ми вже підійшли до мого під'їзду.Щось я не пам'ятаю,щоб казала в якому під'їзді живу .

 

-ну все ,Вікторіє ,чекаю тебе завтра на прийом і добраніч,- я подякувала і попрощавшись пішла додому прихопивши пакети .

В голові знову  була якась каша і ще той погляд такий, який зазирає прямо в душу .І це я ще мовчу ,що від самого понеділка він не виходить з голови ,ну якесь наслання їй богу !

З тими ж думками я завалилася спати ,а у снах був той  самий Завгородній, щоб йому гикалося.

    

 

 

 

 

 

А ось і новий розділ . Як вам книга ? Дайте фідбек 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍