Читати книгу - "Невипадково, Стейсі Браун"

3. Подвійне побачення

В цей момент я побачила Беннета, який підійшов до нашого столику. Гарна білявка міцно тримала його за руку й була так само здивована як і ми з Мартіном.

Ця ситуація застала мене зненацька, але всі чекали на мою відповідь тому я ледь чутно промовила, не знаючи що буде далі:

- Так, це я, - мої слова прозвучали так збентежено наче я сама не була впевнена, що я це я.

Здивування було на обличчях всім крім Беннета. Після моєї відповіді він ледь помітно підморгнув мені наче просив підіграти йому. І знову мовив:

- Оце так зустріч! Скільки ж років ми не бачились!!! Хіба ти не впізнаєш мене?!! Це ж я, Беннет! … ну згадуй… випускний, повільні танці, наш поцілунок під дощем… невже не пригадуєш? – після цих слів він знову оголив свою нахабну усмішку. Ця посмішка ніби виклик! Так, це була його нова гра. Тепер всі чекали на мою відповідь. До того ж Мартін та білявка, що прийшла з цим нахабою здивувались ще більше після його слів про поцілунок, тому мені варто було щось відповісти. І я вирішила підіграти, думаючи, що цей вечір не може бути гірше ніж він був до цього:

- О, привіт… я не одразу впізнала тебе, пробач. Дуже рада тебе бачити. Як життя? – стандартні фрази коли зустрічаєш людей з минулого. Насправді нікому не цікаво, але задля ввічливості попитати треба.

- Ми з Мелоді вирішили повечеряти тут сьогодні, - він показав на дівчину, що стояла поруч з ним. Від його уваги вона зраділа й почала посміхатись на всі свої занадто відбілені зуби. Потім він продовжив дивлячись на Мартіна, - я бачу, у вас також побачення чи…?

Він не встиг продовжити як Мартін встав та потиснув йому руку:

- Мене звати Мартін, - він наче пишався своїм ім’ям, - і ти правий, у нас побачення. Це наше перше побачення, але я впевнений, що далеко не останнє, - він з такою надією в очах поглянув на мене, що я відчула себе найгіршою людиною в світі.

Я зрозуміла, що подобаюсь йому більше ніж я гадала. І можливо в своїй думках він вже одружився зі мною, виховував діточок та купив квартиру в кредит! «Тільки не це!» - промайнуло в моїй голові, - «І як же тепер зробити щоб він від мене відчепився?»

Я не встигла поринути в свої думки, адже з них мене витягнув вже знайомий бархатний голос:

- Ну звичайно! – Беннет сказав це так протяжно та саркастично, що важко було не зрозуміти, що він мав на увазі. Але крім нас двох ніхто з присутніх не здогадувався наскільки різні у нас з Мартіном думки про наше побачення. Одна фраза цього нахаби, один погляд, одна усмішка… о, це була не просто усмішка! Ця зухвала посмішка розбила багато жіночих сердець. Вона ніби магніт… і я відчувала, що втрачаю самоконтроль від неї.

Потім він продовжив:

- То як ви дивитесь на те, щоб влаштувати подвійне побачення й провести цей вечір разом? – не чекаючи відповіді, він додав, - я бачу ви тільки почали вечерю. Зараз я покличу офіціанта, і ми з Мелоді теж щось замовимо.

Він жестом покликав офіціанта, який швиденько підійшов до нашого столику. Поки Беннет розмовляв з офіціантом відводячи його подалі від нашого столику, я подивилась на Мартіна, який відповів мені легкою посмішкою. Потім на Мелоді, яка відповіла так само. Але за цими штучними посмішками було помітно, що ніхто з них не в захваті від ідеї Беннета. Та чи хтось йому заперечив?

Сидіти в тиші було зовсім не зручно і я вирішила порушити наше мовчання, звернувшись до білявки:

- Мелоді, а як давно ви разом?

- Десь пів року. Але ми не зовсім разом… таких чоловіків як Беннет дуже важко змусити до серйозних стосунків, - вона замешкалась, - ну знаєш, для нього робота на першому місці, тому я розумію, коли ми можемо не бачитись тижнями.

Вона зніяковіла від своїх слів. Видно було, що він їй дуже подобається, і вона б хотіла більшого. В той час як для нього вона лише дівчина на вечір. Але злякавшись свого одкровення вона впевнено заявила: 

- Але я точно знаю, що крім мене йому ніхто не потрібен!

Я вловила натяк її слів. Вона бачила в мені конкурентку. Невже його слова, що ми ніби колись цілувались похитнули її самовпевненість? Вона не виглядала на спокійну сором’язливу дівчину. Ні, весь її вигляд кричав і просив звернути на неї увагу. Вона була в довгій рожевій сукні з блискітками. Плечі та декольте були максимально оголені, і це виглядало дійсно приголомшливо хоч і трохи вульгарно. Сукня обтягувала її фігуру, а розкішне біляве волосся розсипалось на плечах. Вона точно планувала бути зіркою цього вечору. Але видно, що цей вечір вже пішов не за її планом.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍