Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я видихнув і потер. Чому усі навкруг кажуть про те,які я погляди кидаю на Камілу? Схоже,мені краще виражати до неї виключно ненависть ніж іще щось. Не зважаючи на свої думки і плани я знову поглядом почав шукати її але не побачив. І чому і взагалі нею переймаюся? Я дорослий чоловік,вона дівчина, і я у няньки не наймався. Хоча попри це все одно нянчуся. Ще б чого, от зараз і знайду собі якусь дівчину
***
Прокинувшись вранці я відчув чиюсь голову на своїх грудях. Розплющивши очі побачив чорну стелю. Отже я в одному з номерів готелю. Мій погляд впав на чорні локони котрі були розсипані збоку. Бля, я....що взагалі відбулося? І як звати цю жіночку чи дівчину чи хто вона взагалі. Коли я востаннє давав собі слова не напиватися? Здається,це відбулося ще коли батько мав з новою сім'єю знайомити. І от не пройшло і пів року як це знову відбулося. Я тихо піднявся, вже почав одягатися як на моє плече лягла рука.
-Ти вже ідеш? Ну не тікай.-промовив надто солоденький голос.
-В мене справи.-сказав я перше що в голову спало.
-Діловий...Ну гаразд.
Вона здається знову заснула а я вийшов з номеру. Божечко,що відбулося? Раптом я згадав про Камілу. Тому одразу ж сів у машину і помчав додому в надії що вона там,але...її не було. Тому я написав у нашу з хлопцями групу.
Maks:Люди в мене проблема.
Stasik 👻: Яка ще проблема? З Лізкою в мене жодних проблем не було.
Maks:Яка ще Лізка? Я не пам'ятаю з учорашнього вечора нічого. Востаннє пам'ятаю як на барі віски пив. А нині не знаю де Камілку шукати. Якщо вона в халепу вскочила?
Stasik 👻: Ну Лізка...я поняв. Ти не пам'ятаєш як я вас познайомив. Це та чорнявка. А щодо Каміли,то вони з Боженою найшвидше поїхали. Розумні.
Bosty😈:Ну ти Макс і панікер. Гірше батьків. Ми з Камілою на шопінг пішли. Ввечері віддам я твою сестру цілу і неушкоджену😂
Maks:🤝
Stasik 👻: То як тобі Лізка?
Maks:Я ж наче уже сказав що нічого не пам'ятаю.
Stasik 👻: Старість не радість.
Я вимкнув телефон і кинув його біля себе на ліжко. М-да. Алкоголь,це надто страшна штука.
Каміла
Я бачила як Максим мило сміявся разом із цією блондинкою. Невже вона на весіллі і перегонах ще не побесідували? Не розумію чому ця дівуля мене так бісить. Але коли Макс посадив її собі на коліна то моя остання нитка терпіння луснула. Ми з Боженою пішли танцювати а потім вирішили піти назад на балкон де усі вже удачно випивші були не самі.
-Люди,а де Макс загубився?-спитав раптом Віктор щойно ми сіли.
-Він на низу. -відповів Влад.
Я перевела погляд на низ де знайшла Макса котрий уже розмовляв уже з якоюсь чорненькою. Швидко ж він дівчат міняє! Хоча не розумію чому мене це розлютило.
-Каміла, якщо я запропоную поїхати до мене і посидіти разом ти відмовишся? Здається хлопцям вже і так весело.-сказала Божена на вухо.
-Поїхали.
Коли ми виходили з клубу то я ще встигла помітити те,від чого завтра була готова роздерти Макса на шматки!Він цілується з цією стороною дівиною,здається це надто противно і неприємно. Божена прослдкувала за моїм поглядом.
-Він змінився. За останній місяць він став набагато нуднішим. Таке враження що він просто виростає,хоча і нікому з нас у тому не зізнається. -сказала вона.
-Я б зараз так не подумала.-відповіла я подивившись на неї.
-Він багато чого ховає за своєю безтурботністю і посмішкою. Знаєш, ми часто не можемо запідозрити що ховається за сміхом або посмішкою людини. А можливо це тільки мої припущення....То ми їдемо?
-Так. Їдемо.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons», після закриття браузера.