Читати книгу - "Амулет стихій , Анна Стоун"

8.1

За ним викликали ще двох хлопчиків, як дві краплі води схожих на нього. Це були його старші брати — Пітер та Ніколас Воері. Вони були середнього зросту з таким же світлим кучерявим волоссям. Зовні трійнят Воері було майже не відрізнити. Те що сказала на цей раз Ленгріна привело в шок усіх присутніх. Брати один за одним були розподілені у Локстерн, всупереч традиції не розділяти родичів. 

— Ева Гулер! — прочитала наступне ім'я Ксенія Майроуз. 

Лера озирнулася. Єва стояла у неї за спиною, і здається, не збиралась нікуди йти. 

— Ти чого? Йди. — Лера відступила у бік, спочатку подумавши, що це вона заважає пройти. 

— Не можу. На мене будуть всі дивитись… — у дівчинки затремтіли губи, а на очі накочувалися сльози. 

— Зараз знову вимовлять твоє ім'я. І тоді ти точно привернеш увагу. А так ти швидко отримаєш паличку і зможеш зайняти місце серед глядачів. — поквапила її Лера. І правда, в цей момент заступниця директора знову вимовила її ім'я. — Йди. Не звертай уваги! — порадила їй Лера, усміхнувшись.

Почувши глузливі смішки, Лера повернула голову. Губи щільно стиснулись самі собою. Її дратували люди, які не приховуючи обговорювали інших. А світловолоса красуня та її подружки тільки цим і займалися все розподілення. Вони вже давно визначили розмір гаманця кожного із батьків майбутніх однокурсників. 

«Вискочки». — подумала Лера, відводячи погляд. Їй не хотілося, щоб це помітили. Хоча, здається, її одяг вони також вже оцінили та поставили доволі низький бал.  

— Андрій Златарев!

Лера ледве не підстрибнула, коли почула ім'я однокласника. Він як і більшість виглядав спокійним, хоча дізнався за існування школи магії декілька днів тому. 

Але зовнішність оманлива — Лера помилилася. У Андрія також підкошувалися ноги, коли він йшов. П’ять метрів стали як десять.  

Зупинившись перед Леді Озера, хлопчик потупився. Коли її рука торкнулася його волосся, Андрія пробив холодний піт. Він відчув, як щось вдерлося в його свідомість.

«Твоя доля — оберігати тих кого любиш. Тримай щит міцніше і не дозволяй гніву заволодіти собою!»

Андрій підняв голову, широко відкривши ошелешені очі. 

«Що?» — питання з'явилося у його думках раніше, ніж зв'язок перервався.

«Це твоє майбутнє. Розшифрувати пророцтво, на жаль не можу. Прийде час, і ти сам все зрозумієш». 

— Вольфрам! — промовила вона у голос.

Повернувшись до столу, Ленгріна опустила руку у скриньку і дістала звідти паличку з берилом. Андрій прослідкував за її рукою та помітив, що скринька була пустою до того моменту, як вона до неї торкнулася. У нього в голові роїлося багато запитань, але треба було йти до свого місця на трибуні.

Проводивши його поглядом, Лера тяжко зітхнула. Її вже давно не хвилював сміх за спиною. Тепер вона боялася опинитися на різних факультетах з Уляною  та Андрієм. Це був би крах всіх її сподівань. Замислившись, вона пропустила розподіл п'яти підлітків, майже всі з них потрапили до Ворвуча. 

— Аліна Калавіна!

Відкинувши думки у бік, Лера слідкувала, як білява красуня відділилася від натовпу і поплила до кам'яного столу. Від заздрощів Лера навіть губу прикусила. Їй також хотілося одягатися в дорогі вбрання і ловити на собі захоплені погляди. 

Аліні завжди подобалося знаходитися у центрі уваги. Єдина донька мільярдера з дитинства не мала ні в чому відмови. Вона прекрасно розуміла — слабких не люблять, ними витирають ноги.

Привітавшись з Леді Озера, вона приготувалася почути своє розподілення. Дівчинці було дуже важливо потрапити на один факультет з хлопцем. А Ленгріна при минулій зустрічі сказала, що є шанс потрапити у Флурмстей. 

Вона знала, що її чекає у майбутньому, а тому байдуже відносилася до того що зараз отримає пророцтво на найближчі сім — вісім років. 

«Трапиться те, чого ти боїшся найбільше. — Ленгріна зблідла, зрозумівши що сказала. Вона намагалась знайти у майбутньому якесь уточнення. Але зробила тільки гірше. — Виною в тому буде та, що останньою потрапить у Вольфрам».

— Флурмстей!

Діставши зі скриньки паличку з оніксом, вона простягнула її Аліні. Обличчя дівчинки на мить перекосилося, на ньому відбилося відразу декілька різних емоцій: радість, що вона опиниться в одному гуртожитку з Жаком, та  злість вперемішку зі страхом. Усі питання с приводу пророцтва Аліна вирішили відкласти на потім. Вона сумнівалась, що мова йшла про погану оцінку або відраховування. Залишалося декілька варіантів. А хоча… тільки один!

Дівчинка усміхнулася темноволосому хлопцю, одягненому у форму старости. Чмокнувши її в щоку, Жак посадив Аліну поруч із собою, і повернувся до своїх обов'язків — вносити студентів Флурмстея у список. Пізніше їх треба буде розподілити по будинках. 

Якщо до цього дівчинка була спокійною і розслабленою, то наступні пів години просиділа як на голках, очікуючи на ім’я останнього студента. 

* * *

Леру також хвилював Вольфрам, але через іншу причину. Вона боялась, що коли черга дійде до неї на цьому факультеті вже не буде місць. Людей поруч з нею зоставалося все менше. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍