Читати книгу - "Притулок пророцтв"

усе вдасться. Іншалла.

– Іншалла, – луною повторили інші.

Настав час злегка вибити ґрунт з-під ніг товаришок.

– Перепрошую, генералко, – промовила Фатіма, – проте я вважаю, що суперечка між Пентагоном і Держдепартаментом може тривати ще довго, і до цього треба бути готовими. Я намагаюся витрясти з Рейвен план операції Тедеску, зламавши постгіпнотичний блок, який поставив батько дівчини.

Гассан пильно дивилася на неї.

– За допомогою стародавньої тактики – розділяй і володарюй.

– Поясніть.

– Межові особистості легко розсварити. Доктор Слейд загіпнотизував тільки Рейвен, але у дівчини є ще одна особистість. Я планую обійти його постгіпнотичний захист, зосередивши натиск на піддатливій, істеричній Нікі. Якщо мені пощастить вивідати у неї катрени, ми розшифруємо їх і зможемо, задіявши агентуру Тедеску, провести операцію «Зуби дракона».

Якийсь час генералка мовчала, а тоді промовила:

– Продовжуйте, мій дозвіл ви отримали.

Вийшовши зі зборів у нічну прохолоду, дорогою вона прокручувала в голові ситуацію. Зламавши опір Нікі, вона не вступатиме в політичні поєдинки з іншими офіцерками, а сама організує доставку зброї їхньому кур’єру в Штатах.

Уже лежачи в ліжку, вона заходилася обмірковувати, як найефективніше використати свято вогню для подолання пірофобії Рейвен. Тоді вона зіграє на акрофобії Нікі і в такий спосіб, манівцями, обійде постгіпнотичний бар’єр. Задоволена своїм планом, Фатіма міцно заснула.

Після поклику муедзина Фатіма розбудила Рейвен на досвітню молитву.

– Де всі?

– Уже надворі, готуються до Червоної середи.

В очах Рейвен майнула тінь, і зіниці дівчини розширилися.

– Я не стрибатиму через вогонь!

– Це допоможе тобі побороти страх. Ходімо на свято. Сьогодні жодної уніформи. Цього дня майже всі наші священні воїни загортаються в білі простирадла або надягають костюми.

Фатіма полізла в тумбочку біля ліжка і вийняла звідти вільний простий стрій, що чоловіки-кравці пошили для Рейвен. Тканина в червоні, білі та блакитні смужки, циліндр, біла борода. На піджаку нашитий яскравий напис: «Американці, горіть у пеклі».

– Ти хочеш, щоб я одяглась, як дядько Сем?

– Ненадовго. Це просто елемент обряду.

– А потім що?

– Коли ми проженемо минулорічні нещастя і страхи, ти одягнеш біле новорічне простирадло надії.

Фатіма вивела Рейвен на вулицю і помахала жінкам у масках, що розкладали на збитих з дощок столах м’ясні пироги та солодощі. Як вона сумувала за Ашрафом під час перебування в Афінах.

– Бачиш, Рейвен, усі радіють Новрузу.

Вгледівши костюм Рейвен, люди заходилися танцювати навколо неї, вигукуючи:

– Геть капіталізм! Влада народу!

Хтось помахав смолоскипом перед її обличчям.

– Ам’рікі, горіть у пеклі!

Рейвен втратила рівновагу, та Фатіма підхопила її.

– Ходи, подивишся на Хаджі Фіруза.

Вона показала на чоловіка із чорним гримом на обличчі, одягненого у червоне атласне вбрання і гостроверхий капелюх такого ж кольору. Він протанцював вулицею, співаючи і б’ючи в тамбурин[35].

– То чоловіки у вас не тільки кравцями працюють, а й служать вам замість блазнів, – зауважила Рейвен. – У старих шоу-пародіях на темношкірих комедіанти гримувалися так, щоб розсмішити публіку, але тепер ми в Америці знаємо, що це прояв расизму.

– Ти про нас поганої думки. Хаджі Фіруз – стародавній символічний персонаж, який весело сповіщає, що зима минула і прийшла весна.

З-за рогу долинули радісні крики і брязкіт казанів. З’явилася галаслива процесія ряджених з опудалами аятоли Хомейні, шаха Пехлеві та дядька Сема в руках. Потім фігури підпалили.

Двоє в масках, відокремившись від веселої юрби, підбігли до Рейвен, зірвали з неї карнавальний костюм і теж підпалили. Дівчина зомліла.

Фатіма присіла поряд і накинула на неї біле простирадло. Потім зробила знак двом рядженим віднести Рейвен назад до житлових корпусів. Невже вона прорахувалась і зайшла надто далеко? Чи діяла надто швидко? Ні, вона просто не має права схибити. Треба й далі дотримуватися власного плану.

– Послухай, Рейвен, я забрала вогонь, тож ти в безпеці, – прошепотіла Фатіма в саме вухо дівчини. – А тепер повтори: Фатіма врятувала мене від вогню.

З горла Рейвен вирвалося булькання, а потім:

– Фатіма врятувала мене від вогню.

– Чудово. А зараз ти заснеш, та все одно чутимеш мій голос. Повтори: я чутиму голос Фатіми.

– Я чутиму голос Фатіми.

– Я повністю довіряю Фатімі.

Дівчина повторила слова тричі, неначе мантру, а тоді Фатіма промовила:

– Ти пам’ятаєш текст, який цитувала Ясону Тедеску. Повтори його мені.

Жодної відповіді.

– Ти повинна його повторити.

Тиша.

Фатіма відкинулася на спинку стільця. У неї в запасі є ще одна, остання тактика: відвести Рейвен на вершечок мінарету. Спровокувати в Нікі напад акрофобії і таким чином розбити постгіпнотичний блок. Якщо страх висоти не спрацює, щоб зберегти обличчя, можна вдати, що дівчина просто впала додолу і розбилася на смерть.

РОЗДІЛ 33

Афіни

Дуґан наказав собі зібратися, щоб нетерпіння не заважало йому зосередитись. Цю кляту загадку треба розгадувати поступово, рядок за рядком, образ за образом.

– Гаразд, – обернувся він до Тії, – є якісь ідеї? Ще раз погляньмо на четвертий рядок.

П’ять пеЛюсток бЕзжальною рукою

Із квітки кара обіРве жорстокО.

– Може, тут мається на увазі смертна кара? – припустила Тія. – Де у вас в Америці страчують убивць?

– Камери смертників існують у багатьох штатах.

– А як щодо способів?

– Найпоширеніші – електричний стілець і укол, та інколи практикують і повішення або розстріл, але це рідко.

– Щось я не уявляю, щоб якесь із місць виконання смертної кари стало нашим об’єктом, – сказала Тія. – Квітка з п’ятьма пелюстками. Може, це якийсь сад, оброблений гербіцидами?

– Тобто наші мішені – квіти? – засумнівався Дуґан. – Троянди? Фіалки? Хризантеми? По-моєму, це вже якось надто вигадливо.

– Мені теж так здається, – Дуґан знову взяв аркуш у руки і придивився.

– Стривай, поглянь ще раз на цей рядок.

Тія прочитала:

П’ять пеЛюсток бЕзжальною рукою із квітки

кара обіРве жорстокО.

– Помічаєш щось незвичне в написанні?

– Так. У деяких словах є великі літери, хоч за правописом їх там аж ніяк не повинно бути. Якщо скласти їх докупи, то виходить ЛЕРО. А далі елементарно: якщо прочитати літери спереду назад, то ми отримаємо ОРЕЛ.

– Який, караючи, клював печінку Прометеєві.

– Орел… орел… О Боже, – очі Тії розширилися. – Стривай-но, хіба на гербі вашої столиці не намальований орел?

– Так, але не треба сильно радіти. Спочатку ми маємо визначити, що саме у Вашингтоні, – охолодив її запал Дуґан. – Об’єктом може стати що завгодно: Капітолій? Білий дім? Верховний суд?

– Квітка з п’ятьма пелюстками, –