Читати книгу - "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"

про який Ти пишеш, я не отримав. Мене дуже тішить нагода побачитися з Тобою. Приїжджай до Трускавця. Це було би мені найзручніше, бо то дуже близько і гарно. Однак я думаю, що, може, лікарі скерують Тебе до Моршина, куди дорога дальша. Трускавець, проте, лагідніший у дії, і більший, і приємніший. Із Твоїх інтимних переживань «серцевих і інших» я висновую, що в Тебе краще зі здоров'ям, і це мене дуже тішить. Моя перерва в писанні, окрім того, пояснюється перебуванням у школі інспектора, а потім моєю поїздкою до Львова, де я впродовж тижня тішився товариством Дебори Фоґель, Промінського і маляра Яніша[348]. Втім, нічого цікавого не трапилося. Ґомбрович написав про мене статтю, яку надіслав до «Kurj. Porann.»[349] Окрім того, він мені повідомив, що Отвіновський напише про мене в «Czasie»[350], — а Лашовський, досі мій недоброзичливець — начебто написав прихильну рецензію для «Prosto z Mostu»[351]. Бреза також щось про мене пише. Ґомбрович пише мені багато компліментів з приводу моєї книжки. Дуже мене тішить, що я зустрінуся з Тобою. Дуже люблю я оті весняні зустрічі. Я облаштував собі кімнату, що мені обійшлося в чималу копійку, — зайве, адже мені, по суті, розкіш і зручність байдужі. Я матиму тепер, окрім Тебе, низку гостей: маляра Яніша, Сандауера, пані Герман[352], але найбільше тішуся Тобою.

Не гнівайся, що я мало пишу, мушу відповісти на відкладені листи, дай про себе знати найближчим часом — дуже сердечно Тебе вітаю.

Бруно Шульц

17 IV 1938

105

Дорога Ромо!

Я мав до Тебе жаль, що Ти так довго ніяк не реагувала на мою занепокоєність, думав, що, може, сталося щось лихого. Але вже все добре, якщо Ти не забула про мене. Останні кілька днів я почуваюся краще. Хочу обов'язково наприкінці червня поїхати на 2—3 тижні до Парижа. Отримаю від «Czasu» журналістське посвідчення кореспондента цього журналу. Не знаю лише, як отримати пільговий паспорт. Мені здається, що Ти маєш у міністерстві зак. спр. якісь зв'язки. Чи не могла би Ти довідатися, яким чином я міг би отримати у терміновому порядку пільговий закордонний паспорт? Чи на малюнки, які я везтиму з собою, потрібен якийсь дозвіл? 66-відсоткову [sic!] залізничну знижку на польській зал. я отримаю за посередництва профспілки письменників. Можна також клопотати у французькому посольстві про залізничну знижку на франц. залізниці, але я не знаю, як це робиться. Мені здається, що муситиму приїхати 25 червня (після закінчення [навчального] року) до Варшави. Дуже розраховую на Твою здатність і бажання допомогти, на Твою завжди вірну й добру готовність. Хочу вступити до ПЕН-клубу і просив уже Ґомбровича в цій справі.

Чи могла би Ти поклопотатися про якісь рекомендації до видатних людей у Парижі, художників, письменників? Вибач, що пишу про самі лише технічні питання, але я наче в лихоманці, охопив мене страх, що можу запізнитися з різними речами і не встигнути на кінець червня. Я був би одразу відписав, але Ти далебі не повідомила нової адреси. Чи матимеш Ти трохи часу для мене? Хоча я переконаний, що та поїздка нічого реального мені не дасть, але хочу спробувати. Про інші мої плани напишу Тобі, а може, допіру розповім усно, адже боюся якось довірити їх перед втіленням паперові. Хочу завезти до Парижа близько 100 малюнків. Може, влаштую виставку. Одна пані хоче мене познайомити з Жулем Роменом[353].

Що у Тебе чутно, Дорога? На які переживання натякаєш, кажучи, що вони страшніші, ніж клопоти практичного життя? Чи переживаєш Ти також якісь депресивні стани? Чому не пишеш про це докладніше? Чи це на тлі якогось кохання? Напиши мені про це!

Цими днями нарешті з'явиться Комета. Мар. Ейле має зробити цього тижня вітрину, присвячену Цинамон. крамницям[354]. До мене не доходять жодні рецензії на мене. Я просив Ґомбровича, щоб він мені надіслав свою.

Вибач, що я пишу таким телеграфним стилем. Невдовзі більше й істотніше. Дуже сердечно Тебе вітаю.

Бруно Шульц

Дрогобич, 19 V 1938

106

Дорога Ромо!

Спасибі Тобі сердечне за всі зусилля, яких Ти докладаєш у моїй справі. Ґомбрович також радив мені взяти паспорт на місці. Я не хотів би їхати через Німеччину, це б мене пригнічувало. Попри вищі витрати, я волів би через Італію, і зупинився б, може, днів на два у Венеції. Я не можу на Трійцю приїхати до Варшави. Я мав би тільки 2 дні, до того ж, святкові. Стасьові В.[355] я був би дуже вдячний за адреси і рекомендації. Що він поробляє, як почувається? Чи вже трохи видряпався?

Мабуть, Ти читала рецензію Брайтера на мене[356]. Вона містить наприкінці passus про Ґомбровича, котрий змусив мене написати листа до Ґридзевського, де в якомога делікатнішій формі я спростовую твердження, буцім Ґомбровича можна порівнювати зі мною. Ґомбрович опублікував першу книжку, плід кристалізованого та зрілого таланту, у травні 1933 р. Крамниці з'явилися в 1934 р. Як тут може йтися про мою «школу»? Прикро мені було дуже з огляду на Брайтера, але я вважав це обов'язком вірності щодо Ґомбровича. Хіба я погано вчинив? Того листа Ґридзевський, мабуть, опублікує у «Wiadomościach»[357], але нікому про це не кажи.

У зв'язку з тією рецензією Ґридзевський дав мені вітрину «Wiad. lit.», яку Ейле, автор Ґрипса[358], дуже милий хлопчина, аранжував моїми малюнками. Який це має вигляд? Дуже мило з боку Ґридзевського.

Я написав Натансонові[359], котрий має надіслати мені посвідчення кореспондента «Czasu». Це також дає певну полегшу. Я просив би Тебе ще довідатися у профспілці письменників: що слід зробити, щоб отримати знижку 66 % відсот. [sic!] на польських залізницях, хоча у випадку поїздки через Італію — шлях Польщею короткий — Лавочне-Будапешт. Тому, в такому разі, не варто й довідуватися.

Піаністка Марія Хазен написала мені, що буде, мабуть, також у червні в Парижі, це б мало для мене велике значення, оскільки вона знає багатьох французьких письменників й інтелектуалів, серед яких великі знаменитості.

Як Ти себе тепер почуваєш? Чи Твоє здоров'я повернулося до норми? Чи не перевтомлюєш себе роботою? Чи маєш затишне помешкання? Моя парубоцька кімната виглядає досить добре, але все ще не маю тапчана, резервую собі цей видаток на пізніше, бо боюся, що мені не вистачить грошей на Париж.

Пиши мені частіше, якщо дозволятиме час. Чи Ти кимось захоплена? Чому Ти мені про це не пишеш? Як Ти ставишся до Стася В.?

Дуже