Читати книгу - "Як писали класики: поради, перевірені часом, Ростислав Семків"

на порозі електронної музики. Кожен із наших авторів і, звісно, Агата, відображають загальні настрої свого часу — і розмаїття всієї епохи, усього ХХ сторіччя.

Наприкінці відповім на ще одне питання, яке часто звучить, щойно ми підходимо ближче до «рецептів» успішних авторів: ні, навчити писати сильні і стильні твори неможливо — цьому можна навчитися, якщо вперто шукати власні способи письма. Окремі прийоми класиків варто використовувати, проте більше важить сама атмосфера успіху, яка наповнює такі книжки. Адже всі вони насправді, роздаючи поради, знову й знову переживають свої злети й перемоги. Це надихає рухатися до власних.

Ще одне об’єднує наших авторів та авторку — всі вони багато читали. Хтось помалу, але по-вікторіанськи методично й постійно, як Агата чи Орвелл, хтось звірячим запоєм, як Бредбері, Воннеґут чи Льйоса. До систематичніше освічених Кундери та Еко взагалі питань немає. «Тож, учітеся, брати мої [і сестри], — нагоджується тут національний класик, — думайте, читайте». Власне, через те нічого насправді й не закінчується.