Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

А потім вона почала сумувати. Просто жахливо, навіть не намагаючись брехати сама собі, вона чесно зізнавалася, без Доміна стало зовсім нестерпно, особливо в казино. Навіть коли вони були в сварці, він все одно приїжджав щовечора і по пів ночі миготів у неї перед очима. Зараз же здавалося, навколо неї утворилася порожнеча і заповнити її у Дінки виходило геть погано.

Вона навіть спати лягала з трубкою в обнімку, але він зателефонував всього лише раз, один раз за цілий тиждень. Вона тоді по стінці сповзла, бо ноги зовсім не слухали. Їй стільки всього хотілося сказати, але голос Горця звучав досить відсторонено, він цікавився, як справи, як курсова, ніби він не Домін, а її куратор. Вона мало не розревлася, тому на запитання відповідала коротко і лаконічно. А як ще, вибачте, відповідати, коли тебе запитують виключно про здоров'я та навчання? Він навіть не сказав, що скучив. Напевно, тому що йому там справді не нудно.

Дінка помордувалась пару днів, а потім сама подзвонила, і краще б цього не робила. Тільки встигла запитати, як у нього справи і коли він повернеться, а він раптом почав збиратися кудись і таким діловим тоном вибачатись, що аж гидко стало. Вона кинула трубку і заприсяглася більше не дзвонити, навіть якщо небо впаде на землю. Ні, прямісінько їй на голову.

А він навіть не передзвонив потім. Зате Тимуру надзвонював щовечора, принаймні Дінка безпомилково визначала, що Тимурчику телефонує саме Домін — занадто дивним і винуватим у того робився вигляд. Він зривався з місця і тікав у хол, по-особливому зиркаючи на Дінку. Як ось зараз, наприклад…

Про що базікають хлопці навпроти, Дінка спочатку навіть не слухала, їй було не цікаво, круп'є часто сприймалися такими собі безмовними меблями. І раптом згадали ім'я Горця. Дінка насторожилася.

— Сніжана? Це та, яку Горець вигнав і з Геральда неустойку витребував? — запитав один з хлопців з приплюснутим чолом. Розум якщо там і був, то відчував себе досить обмежено.

— Вона, —відповідав другий, трохи кращий, але не набагато, — Горець казав, вона ніяка, нічого не вміє, він їй навіть на таксі грошей не дав, на трамваї поїхала.

Дінка напружено вслухалася, намагаючись не видавати свою зацікавленість. Геральд був місцевим сутенером і іноді заходив в «Рояль» на рулетку.

— Горець у Геральда, напевно, вже всіх спробував.

— Та ні, навіщо, у нього ж Лана є. Ти її взагалі бачив? Там така ляля ... — Приплюснутий Лоб мрійливо закотив очі. — Я взагалі не знаю, як він після неї на когось дивиться.

— Так він і не дивиться, наскільки я знаю. Він рідко на стороні когось підбирає, навіщо йому, баби самі Горцю проходу не дають, — продовжив думку його приятель. — Я чув, як він Тимура нашого повчав, що з повіями простіше, з ними все чітко. А так ти їй охи-вздохи, бабло, ресторани, а вона потім в ліжку ні на що не годна, тільки час і бабки собаці під хвіст...